В Черняхівській громаді рідним полеглих захисників передали почесні військові нагороди Героїв
В Черняхівській громаді рідним полеглих захисників передали почесні військові нагороди Героїв
Історія не має зворотного відліку. А біль втрати не лікує час. Однак, справа наших Героїв житиме доти, доки живе Україна. Подвиг кожного захисника є прикладом військової честі, відданості присязі та незламності українського воїна.
Навіть через роки після того, як наші Герої стали у стрій Війська Небесного, їхні подвиги в ім’я незалежності рідної країни – у пам’яті, у серцях, у почесних військових відзнаках.
Сьогодні в Черняхівській селищній раді рідним полеглих захисників передали почесні військові нагороди селищний голова Наталія Ревчук та старший офіцер дев’ятого відділу Житомирського РТЦК та СП, майор Володимир Комарницький.
Нагороджено Героїв, які відзначились в боях за незалежність і територіальну цілісність України:
- штаб-сержант СМОЛИЧ Сергій Валентинович
Народився 01 березня 1975 р. в с. Блажове на Рівненщині. Згодом родина переїхала на Житомирщину. Навчання розпочав в початковій школі села Очеретянка. У с. Жадьки пройшли щасливі роки дитинства і юності. Сергій мав багато друзів, в пам’яті яких він назавжди залишився добрим і щирим, з незабутньою привітною посмішкою.
В 1992 закінчив Жадьківську середню школу. Цього ж року вступив до Житомирського ПТУ №13. 1993-ого був призваний на строкову службу. Після повернення навчався в школі прапорщиків міста Бердичева, по закінченні якої направлений на службу в Раву-Руську Львівської області.
В 2015 – 2016 роках брав участь в АТО. Визволяв Слов'янськ, Краматорськ, Мар'їнку, Щастя, Авдіївку у складі 13-го батальйону 95 аеромобільної бригади.
Потім певний час працював за кордоном. Виховував сина.
З перших днів повномасштабного вторгнення рашистів повернувся із-за кордону і вже 26 лютого вступив до лав Збройних Сил України. Захищав і звільняв Макарів Київської області. Після звільнення Київщини було сформовано 46 аеромобільну десантну бригаду, в якій зайняв посаду командира зенітно-артилерійського взводу другого батальйону. Разом з побратимами цієї бригади брали участь у звільненні Херсонської області та Херсону. За це був відзначений командуванням медаллю "За мужність в бою". Після визволення Херсонщини бойовий шлях проліг в Донецьку область. Це були гарячі точки міста Соледар, населеного пункту Васюківка, міста Курахове. І знову за мужність і героїзм,відповідальність і дисципліну нагороджений нагрудним знаком "За зразкову службу".
Указом президента України №224 від 2023 року за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіданне виконання військових обов’язків Смолич Сергій Валентинович удостоєний нагороди – ордена «За мужність» III ступеня.
Вірний військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину, виявивши стійкість і мужність, штаб-сержант Смолич Сергій Валентинович загинув 22 квітня 2023 року під час ведення бойових дій в районі населеного пункту Мар’їнка Донецької області.
Указом Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Смолича Сергія Валентиновича нагороджено орденом «За мужність» ІІ ступеня (посмертно).
Вшановуючи найвищу мужність, самопожертву та вірність Україні, наказом командира військової частини А4350 від 15.10. 2025 року, штаб-сержанта Смолича Сергія Валентиновича нагороджено орденом «Хрест Героя»(посмертно).
Сьогодні високу відзнаку полеглого Героя отримала його мама Ольга Кіндратівна.
- молодший сержант БІЛОШЕНКО Павло Андрійович
Павло Білошенко народився 20 серпня 1992 року в м. Житомир.
Навчався в міській загальноосвітній школі №26. З юних років відрізнявся активністю, сміливістю на невичерпною життєвою енергією. Пов’язав своє життя із спортом, здобув звання «кандидата в майстри спорту з боксу».
Павло працював на різних підприємствах в Житомирі та Черняхові, виховував двох синів.
З 17 жовтня 2023 року Павло Білошенко приєднався до лав Збройних сил України. Виконував бойові завдання у складі 95 ОДШБр на посаді снайпера, стрільця, гранатометника, командира відділення. Павло з позивним «Кіпіш» більше року захищав нашу землю в найважчих боях, зокрема біля Куп’янська. Був відзначений нагородою Президента України «За оборону України» та орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Останній бій молодшого сержанта ЗСУ Павла Білошенка стався 03 грудня 2024 року біля населеного пункту Погребки Суджанського району Курської області...
Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України №1454 від 05 листопада 2024 року молодший сержант Білошенко Павло Андрійович нагороджений почесною відзнакою «Золотий хрест».
Нагороду полеглого Героя отримав брат Руслан.
За кожним полеглим - життя, любов, мрії й Україна, за яку вони віддали найцінніше.
Ми пам’ятаємо їхні імена. І в історії нашої країни вони назавжди залишаться Героями.
