Черняхівська громада

Житомирський район, Житомирська область

Соціально-економічний аналіз Черняхівської селищної територіальної громади

Соціально-економічний аналіз Черняхівської селищної територіальної громади (формат PDF)

 

ПРОТОКОЛ ІІ засідання Робочої групи з розроблення Стратегії розвитку Черняхівської селищної територіальної громади на період до 2027 року

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ЧЕРНЯХІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

Матеріали до Стратегії розвитку
Черняхівської селищної  територіальної громади
на період до 2027 року

 

2021 рік

 

ВСТУП

 

  1. ХАРАКТЕРИСТИКА ГРОМАДИ

 

    1. Коротка характеристика громади

 

фото 1.  смт.Черняхів , майдан Рад

 

 

Територія Черняхівської селищної  територіальної громади згідно з адміністративно- територіальним устроєм України входить до складу Житомирського району Житомирської області та розташована в північній частині від м.Житомир.

Черняхівська селищна територіальна громада має вигідне географічне положення. Через її територію  проходить автомобільна дорога міжнародного значення Житомир-Виступовичі-Могилів-Подільський  (М- 21 ), 154км до м.Києва – столиці України, 20 км до обласного та районного центру м.Житомир. Черняхівська громада має залізничне сполучення зі станцією Горбаші в смт.Черняхів.

Черняхівська селищна рада Житомирського району Житомирської області утворена відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 р. N 711-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», постанови Верховної Ради України 807-ІХ від 19.07.2020 р. «Про утворення та ліквідацію районів».

Адміністративний центр громади – смт Черняхів.

Представницький орган – Черняхівська селищна рада.

Кількість населених пунктів – 37: смт.Черняхів, смт.Головине, села : Андріївка, Бежів, Видибор, Коростелівка, Свидя, Ганнопіль, Велика Горбаша, Мала Горбаша,  Горбулів, Науменка, Дівочки, Сали, Нові Сали, Росівка, Осівка, Селець, Браженка, Селянщина, Славів, Виневе, Жадьки, Нові Жадьки, Нераж, Клітище, Плехів, Очеретянка, Рудня, Пекарщина, Мокренщина, Сліпчиці, Корчівка, Стирти, Федорівка, Малинівка, Новосілка.

 

Кількість старостинських округів – 16.

Площа –537,04км2.

Чисельність населення – 20071 осіб.

 

Черняхів громада

Рис. 1  Карта Черняхівської селищної територіальної  громади

1.2.   Інформація про орган місцевого самоврядування

 

Таблиця 1. Старостинські округи, їх площа та чисельність населення

Старостинський округ

Площа, км2

Чисельність населення

  1.  

Черняхівська селищна рада

53,14

9686

  1.  

Андріївський старостинський округ

26,04

519

  1.  

Бежівський старостинський округ

21,09

489

  1.  

Видиборський старостинський округ

52,47

1174

  1.  

Великогорбашівський старостинський округ

21,98

776

  1.  

Головинський старостинський округ

13,42

1795

  1.  

Горбулівський старостинський округ

39,76

605

  1.  

Дівочкіський старостинський округ

20,44

749

9

Жадьківський старостинський округ

38,27

575

10

Клітищенський старостинський округ

26,72

292

11

Очеретянський старостинський округ

18,85

341

12

Пекарщинський старостинський округ

24,43

352

13

Салівський старостинський округ

45,19

459

14

Селецький старостинський округ

35,38

502

15

Селянщинський старостинський округ

36,23

519

16

Сліпчицький старостинський округ

28,59

768

17

Стиртівський старостинський округ

35,04

470

 

ВСЬОГО ПО ЧЕРНЯХІВСЬКІЙ ГРОМАДІ

537,04

20071

 

 

Таблиця 2.   Порівняння громади, району, області (станом на 01.01.2021року)

Регіони

Площа, км2

Площа у % до загальної площі/району/області

Населення

Населення у % до загального населення/району/області

Густота населення

(осіб/ м²)

Черняхівська селищна територіальна громада

537,04

5,1/1,8

20071

3,2/1,7

37

Житомирський район

10569,2

35,4/100,0

618111

100/51,2

58

Житомирська область

29830,5

100/-

1 208 212

100/-

40

 

 

Таблиця 3.  Депутати Черняхівської селищної ради VIII скликання

 

№ п/п

 

Прізвище, ім’я по батькові

Партійна належність

1

Бовсунівський Іван Павлович

Безпартійний

обраний від Житомирської обласної організації політичної партії «ПРОПОЗИЦІЯ»

2

Виговська Алла Миколаївна

Безпартійна

обрана від Житомирської регіональної організації політичної партії «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА – ЗА ЖИТТЯ»

3

Дейнека Ірина Юріївна

член політичної партії «Сила і Честь» обрана від Житомирської обласної організації політичної партії «СИЛА І ЧЕСТЬ»

4

Дзюблик Павло Володимирович

безпартійний обраний від Житомирської обласної організації політичної партії «ПРОПОЗИЦІЯ»

5

Жук Сергій Віталійович

член політичної партії ВО «Батьківщина» обраний від Житомирської обласної партійної організації ВО «БАТЬКІВЩИНА»

6

Заворотнюк Людми Іванівна

безпартійна обрана від Житомирської регіональної організації політичної партії «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА – ЗА ЖИТТЯ»

7

Іваницький Віктор Ілліч

безпартійний  обраний від Житомирської обласної організації політичної партії «ПРОПОЗИЦІЯ»

8

Івасенко Сергій Миколайович

безпартійний, обраний від Житомирської регіональної організації політичної партії «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА – ЗА ЖИТТЯ»

9

Козачок Олександр Олександрович

член політичної партії «ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ»

 обраний від Житомирської територіальної організації політичної партії «ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ»

10

Краснобока Руслана Петрівна

член політичної партії «ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ»

обрана від Житомирської територіальної організації політичної партії «ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ»

11

Кулеша Павло Андрійович

член політичної партії «Сила і Честь» обраний від Житомирської обласної організації політичної партії «СИЛА І ЧЕСТЬ»

12

Максимчук Максим Максимович

безпартійний, обраний від Житомирської обласної організації політичної партії «СЛУГА НАРОДУ»

13

Маційчук Андрій Васильович

 член політичної партії «ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ» обраний від Житомирської територіальної організації політичної партії «ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ»

14

Мікушин Костянтин Борисович

безпартійний, обраний від Житомирської обласної організації політичної партії «ЗА МАЙБУТНЄ»

15

Ніколайчук Володими Віталійович

Безпартійний, обраний від Житомирської обласної організації політичної партії «СЛУГА НАРОДУ»

16

Ніколайчук Ірина  Олексіївна

безпартійна, обрана від Житомирської обласної організації політичної партії «ПРОПОЗИЦІЯ»

17

Оникійчук Ольга Іванівна

член політичної партії «ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ» обрана від Житомирської територіальної організації політичної партії «ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ»

18

Пашинська Олена Федорівна

безпартійна, обрана від Житомирської обласної організації політичної партії «СЛУГА НАРОДУ»

19

Пироговська Вікторія Олександрівна

безпартійна, обрана від Житомирської обласної організації політичної партії «ЗА МАЙБУТНЄ»

20

Процюк Ігор Іванович

Безпартійний, обраний від Житомирської обласної партійної організації ВО «БАТЬКІВЩИНА»

21

Ревчук Віктор Миколайович

член політичної партії «ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ» ,обраний від Житомирської територіальної організації політичної партії «ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ»

22

Тарнавська Тетяна Іванівна

член політичної партії «ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ», обрана від Житомирської територіальної організації політичної партії «ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ»

23

Терейковський Сергій Дмитрович

безпартійний, обраний від Житомирської обласної організації політичної партії «СЛУГА НАРОДУ»

24

Трохимчук Олександр Васильович

Безпартійний, обраний від Житомирської регіональної організації політичної партії «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА – ЗА ЖИТТЯ»

25

Усаченко Віктор Миколайович

член політичної партії «Сила і Честь», обраний від Житомирської обласної організації політичної партії «СИЛА І ЧЕСТЬ»

26

Шлапак Андрій Петрович

член політичної партії «ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ», обраний від Житомирської територіальної організації політичної партії «ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ»

 

 

 

 

Таблиця 4.  Склад Виконавчого комітету Черняхівської селищної ради

 

 

Прізвище, ім’я по батькові

Посада

1

Ревчук Наталія Миколаївна 

Черняхівський селищний голова, голова виконавчого комітету Черняхівської селищної ради

2

Чечко Василь Вікторович

керуючий справами (секретар) виконавчого комітету ради

3

Ющенко Андрій Васильович

 заступник селищного голови з питань діяльності виконавчих органів

4

Тарнавська Тетяна Іванівна 

секретар Черняхівської селищної ради 

5

Гудемчук Тетяна Михайлівна

староста Андріївського старостинського округу.

6

Мацієвська Леся Анатоліївна

староста Бежівського старостинського округу

7

Городнюк Оксана Анатоліївна

староста Великогорбашівського старостинського округу

8

Опанасенко Тетяна Олександрівна 

 староста Видиборського старостинського округу

9

Семенюк Зінаїда Василівна 

староста Горбулівського старостинського округу

10

Шкуропата Петро Володимирович

 староста  Дівочківського старостинського округу

11

Мухлінська Олена Андріївна

староста  Жадьківського старостинського округу

12

 Семенова Павліна Арсентіївна

староста Клітищенського старостинського округу

13

 Колесник Людмила Іванівна

староста  Очеретянського старостинського округу

14

Мостова Наталія Вікторівна 

староста  Пекарщинського старостинського округу

15

Дзінзілевич Олександр Анатолійович

староста Салівського старостинського округу

16

Попроцький Дмитро Леонідович

староста Селянщинського старостинського округу

17

Шеремет Володимир Олександрович

староста Сліпчицького старостинського округу

18

Опанасюк Алла Володимирівна

староста Селецького старостинського округу

19

Пінчук Лариса Леонідівна

староста Стиртівського старостинського округу

20

Слободіна Ірина Павлівна

Староста Головинського старостинського округу

21

Білецький Володимир Володимирович

Начальник Черняхівського району електричних мереж АТ «Житомиробленерго»

 

Штатна чисельність працівників  Черняхівської   селищної ради становить 119,5 посади, з яких зайнято 106, вакантними залишається 13,5 посади

 

Таблиця 5.                            Структура виконавчого апарату

№ з/п

Назва структурного підрозділу, найменування посади

кількість штатних одиниць

 

Апарат селищної ради

1

Селищний голова

1

2

Секретар селищної ради

1

3

Заступник селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради

1

4

Заступник селищного голови

1

5

Керуючий справами (секретар) виконавчого комітету

1

6

Головний спеціаліст

1

7

Староста

16

Структурні підрозділи апарату ради (без статусу ЮО)

8

Загальний відділ

 

9

Начальник відділу

1

10

Головний спеціаліст

1

11

Головний спеціаліст

1

12

Головний спеціаліст

1

13

Головний спеціаліст

1

14

Головний спеціаліст

1

15

Діловод

15

Юридичний відділ

16

Начальник відділу

1

17

Головний спеціаліст

1

18

Головний спеціаліст

1

Відділ бухгалтерського обліку та звітності

19

Начальник відділу – головний бухгалтер

1

20

Головний спеціаліст

1

21

Головний спеціаліст

1

22

Головний спеціаліст

1

Відділ земельних ресурсів та екології

23

Начальник відділу

1

24

Головний спеціаліст

1

25

Головний спеціаліст

1

Відділ державної реєстрації

26

Начальник відділу -державний реєстратор

1

27

Державний реєстратор-адміністратор

1

28

Державний реєстратор-адміністратор

1

Відділ економічного розвитку та інвестицій

29

Начальник відділу

1

30

Головний спеціаліст

1

Відділ господарського забезпечення

31

Начальник відділу

1

32

Завідувач господарством

1

33

Оператор комп’ютерного набору

1

34

Водій

1

35

Технік-електрик

1

36

Робітник з комплексного обслуговування і ремонту будинків

1

37

Робітник з благоустрою

16

38

Прибиральниця службових приміщень

1

39

Прибиральниця службових приміщень

1

40

Прибиральниця службових приміщень

0,5

41

Сторож

1

42

Сторож

1

43

Сторож

1

44

Опалювач

1

45

Опалювач

1

46

Двірник

1

47

Двірник

1

Відділ житлово-комунального господарства, інфраструктури та благоустрою

48

Начальник відділу

1

49

Головний спеціаліст

1

50

Головний спеціаліст

1

Сектор комунальної власності

51

Завідувач сектору

1

52

Головний спеціаліст

1

Відділ «Центр надання адміністративних послуг»

53

Начальник відділу

1

54

Головний спеціаліст

1

55

Адміністратор

1

56

Адміністратор

1

Виконавчі  органи ради (зі статусом юридичних осіб публічного права)

Відділ фінансів

57

Начальник  відділу

1

58

Головний спеціаліст

1

59

Головний спеціаліст

1

60

Головний спеціаліст - бухгалтер

1

Відділ містобудування та архітектури

61

Начальник відділу – головний архітектор

1

62

Головний спеціаліст

1

62

Провідний спеціаліст

1

Служба у справах дітей

63

Начальник

1

64

Головний спеціаліст

1

65

Головний спеціаліст

1

Відділ культури та туризму

66

Начальник відділу

1

67

Головний спеціаліст

1

Відділ освіти, молоді та спорту

68

Начальник відділу

1

69

Головний спеціаліст

1

70

Головний спеціаліст

1

Відділ соціального захисту

71

Начальник відділу

1

72

Головний спеціаліст

1

73

Головний спеціаліст

1

74

Головний спеціаліст

1

75

Головний спеціаліст

1

76

Провідний спеціаліст

1

        ВСЬОГО:

119,5

 

 

 

Таблиця 6.                  Керівний склад селищної ради

 

Посада

Прізвище, ім’я, по батькові

 

Селищний голова

Ревчук Наталія Миколаївна

Заступник селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради

Ющенко Андрій Петрович

Секретар селищної ради

Тарнавська Тетяна Іванівна

Керуючий справами (секретар ) виконавчого комітету

Чечко Василь Вікторович

1.3. Інформація про об’єднання громадян і засоби масової інформації

 

На території Черняхівської селищної територіальної громади  станом на 01.01.2021 року зареєстровано 35 громадських організацій, 40 релігійних організацій, 2 об’єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Найактивніші на території громади:

  • Громадська організація  «Бойове братство ветеранів АТО Черняхівщини» - підтримка ветеранів АТО(ООС), надання  правової, моральної  допомоги  членам організації, підтримка сімей загиблих учасників антитерористичної операції, участь у військово-патріотичному вихованні молоді.
  • Громадська організація «Українська спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів)» - підтримка родин учасників афганської війни, участь у військово-патріотичному вихованні молоді.
  • Черняхівська районна організація ветеранів – підтримка ветеранів, участь у військово-патріотичному вихованні молоді.
  • Громадська організація «Футбольний клуб «ЖЕРМ» - сприяння розвитку футболу на території громади, залучення молоді до участі у  спортивних заходах.
  • Громадська організація «Черняхівська районна організація федерації футболу» -  сприяння розвитку футболу на території громади, залучення молоді до участі у  спортивних заходах.
  • Громадська організація «Рибалки Головине» - пропаганда охорони природи, примноження та збереження природніх багатств, виховання екологічної культури, боротьба з браконьєрством, популяризація аматорського рибальства, залучення до активного відпочинку.

На території  Черняхівської  селищної  територіальної громади діє громадсько-політична газета «Нове Життя», яка виходить щоп’ятниці

У громаді є офіційний сайт: : http://chsr.gov.ua , де висвітлюються різні події із життя громади, корисна довідкова інформація, методичні рекомендації, офіційні документи селищної ради тощо. Створено сторінку селищної ради у мережі “Фейсбук”.

 

1.4.  Історична довідка

У люстрації за 1545 рік  Черняхів записане як містечко, що належало шляхтичу Немиричу. Воно мало 11 димів, зазвичай, це були курні хати.        

В період визвольної війни українського народу 1648-1654 рр. і після — він був сотенним містом, до цього був містечком, волосним центром.

Як видно з матеріалів видатного краєзнавця Л.І. Пихилевич, сама назва «Черняхів» свідчить про те, що тут ховалась чернь, найнижчий стан людей домонгольського періоду. І коли з'явились в цих краях монголи, то чернь і знайшла свою схованку в тих місцях.

Як говорять народні перекази і легенди, на території сучасного Черняхова росли дрімучі ліси, які межували з непрохідними болотами. Це і сприяло тому, що сюди тікали бідні люди і тут переховувались. Пізніше це місто назвали — Черніхов. Через деякий час тут з'явилось поселення з такою назвою, яке і попало в польські люстрації. Але в судових справах того періоду (1584 р.) згадується ще старий Черняхов. Де було це поселення — досі нез'ясовно. Черняхів став помісним містечком великих землевласників Немиричів. Жителі Черняхова в XVI—XVII ст. зазнавали систематичних нападів різних князів і бандитських груп, наскоків татар.

 

DSC02797

 

Фото 2. Схема Черняхівської фортеці

XVI-XVII століття

 

Споруджували фортецю всі Немиричі, оскільки Черняхів був їхнім родовим маєтком. Споруджена за всіма правилами фортифікаційної тогочасної науки. Використано долину річки Очеретянки. Залишки центрального рівчака ділять сучасний Черняхів навпіл. Стіни фортеці розпочинались від сучасного залишку замка, що на березі річки, і тягнулися вздовж річки до єврейської синагоги, яка була міцною спорудою з північного боку, далі повертала на схід до сучасного шляху Житомир - Коростень. 

У 1586 році на Черняхів напав, як грабіжник, князь Острозький. А влітку 1610 року шляхтич Г.Пашкевич, грабуючи села Полісся з кількома тисячами свавільних людей, не обминув і Черняхів. В 1618 році Черняхів був нещадно пограбований кримськими татарами, які після цього ще декілька разів грабували черняхівців.

У громадсько-політичному житті в 20-30 роках XVII ст. Черняхів став центром поширення вчення італійського гуманіста і реформаційного діяча Фауста Соцціна (італ. Fausto Paolo Sozzini, лат. Faustus Socinus).

 В 1593-1612 рр. в Черняхові існувала протестантська школа аріан, яка була створена за згодою і при підтримці феодала С.Немирича. Вона давала відповідну освіту всім, хто її відвідував.  

У XVI ст. в Черняхові з болотної руди виплавляли залізо. Досі між Черняховом і Стиртами видніються глибокі урвища, що носять назву «Рудокопи». Це місця, де копалась руда, яку возили в район ТОВ "Аленруд", а там виплавляли залізо.

 Багато лиха жителям Черняхова завдавали магнатські чвари і грабунок. Восени 1699 року в Черняхові були розквартировані польські війська. Військо брало у місцевих жителів усю провізію, грабуючи місцевих жителів.

Під час народного повстання під проводом С.Палія 1702-1704 рр. жителі Черняхова громили шляхту в складі козацьких військ.

Продаж сільськогосподарської продукції на ринку сприяв у Черняхові зростанню міського ремесла та розвитку товарно-грошових відносин. В основному це були шевці, кравці, лимарі, ткачі, бондарі, ковалі, колісники, кушніри. Вони обслуговували селян навколишніх сіл і панський двір. Здебільшого ці ремісники не поривали з сільським господарством. Але становище тогочасного містечка було дуже тяжке. Таке становище було головною причиною численних втеч на лівобережну Україну, або в партизанські загони, де із зброєю в руках боролися за своє визволення. А окремі добиралися аж до Запорізької Січі.

В результаті другого поділу Речі Посполитої у 1793 році Черняхів відійшов до Російської імперії і став містечком Радомишльського повіту Волинської губернії.

Таким чином Черняхів ставав визначним містечком на Поліссі. В 1595 році тут було відкрито першу школу соцініан, яка проіснувала до 1612 року. За даними архівних матеріалів за 1798 рік тут уже було 171 двір, де проживало 514 дорослих чоловіків і 465 жінок. Починаючи з XVIст. через нього проходив торговий шлях, який починався від Чорного моря і йшов через місто Бершадь, Брацлав, Вінницю, Бердичів, Житомир, Черняхів, Іскоростень, Овруч, Мозир.

В Черняхові будувались лавки, шинки, корчми. Він розростався як торгове містечко. Повними господарями в Черняхові була родина місцевих землевласників Немиричів. Вони вважали Черняхів родовим помістям.

У 1801 році на гроші прочан була побудована Черняхівська церква. В цей час в Черняхові було 182 двори, 1441 чоловік прочан цієї церкви.

У 1825 році в Черняхові проходив з'їзд декабристів, на з'їзді були присутні члени "Товариства об`єднаних слов`ян" І.Горбачевський, А.Борисов, П.Борисов, Юліан Люблінський та інші.

У XIX ст. в Черняхові виникли перші промислові підприємства. У 1845 р. почала діяти суконна фабрика, у 1853 році стали до ладу гуральня, пивоварний завод, шкіряний завод. На річці Очеретянці стояли і працювали три млини. В Черняхові діяла поштова станція.

Після реформи 1861 року за викупним актом 168 селянським господарствам Черняхова наділили 2263 десятини землі, за яку вони повинні були сплатити 25723 крб. 83 коп. На підприємствах переважала ручна праця.

У 1910 році році в містечку вже проживало 4422 чол. Селянських господарств було 444, міщанських — 336. Працювало два млини з газогенераторними двигунами, цегельня, суконна фабрика, п'ять дрібних чинбарень, пивзавод, дві круподерні, три олійні, чотири лісосклади, десять кузень, що виготовляли вози, плуги та інший реманент, 45 крамниць. Діяла лікарня на 45 ліжок. Працювали двокласне земське училище з 1889 року, де 6 вчителів вчило 154 учні та Черняхівська національна німецька школа з 1882 року, де один вчитель навчав 78 учнів.

         Під час революції 1905-1907 років ремісники Черняхова, протестуючи проти хазяїв, розпочали з ними боротьбу. Страйкарів очолив І. М. Кесельман, вони виграли 12-годинний робочий день проти 16-17 годинного.

Перша світова війна 1914 року принесла багато горя черняхівцям. На фронт забрали всіх працездатних чоловіків, а жінки з дітьми не справлялися з тим обсягом робіт, що випала на їхню долю і жили тяжко.

Після окупації більшовиками більшої частини УНР, в лютому 1918 року містечко звільнив Запорізький корпус армії УНР  разом із союзними німецькими військами.

З листопада 1918 року по квітень 1920 року в Черняхові влада переходила з рук в руки декілька разів, а у квітні 1920 року в Черняхів зайшли польські регулярні війська. 17 червня цього ж року Черняхів було окуповано більшовиками і остаточно встановлено радянську владу.

З 1923 року смт Черняхів стало районним центром, на той час в ньому нараховувалось 885 дворів, де проживало 5523 жителі. Він із самого початку був містечком, в якому проживали українці, поляки, євреї та ін. В містечку працювала семирічна школа, в якій навчалося 200 учнів. У шкільній бібліотеці було зібрано 600 підручників, 232 книги художньої літератури. Почав діяти дитячий садочок, райсільбуд.

У 1925 році в Черняхові почала працювати електростанція. У 1929 році тут було організовано три колгоспи. У 1931 році була створена черняхівська МТС, першим директором якої був призначений Каллер К. І. — колишній директор ксаверівської комуни. При МТС у 1935 році відкрилась професійно-технічна школа, яка готувала механізаторські кадри.

У 1932—1933 роках у Черняхівському районі від голоду померло 3086 чоловік.

У 1937—1938 роках по Черняхову та району прокотилась хвиля репресій радянською владою.

У 1938 році в Черняхові було побудовано кінотеатр на 360 місць і будинок культури на 500 місць. У передвоєнні роки в райцентрі вже були побудовані потужний державний млин, сирзавод, харчовий і промисловий комбінати, обозний і цегельний заводи, районна лікарня на 100 ліжок, санепідемстанція.

Працювали середня та вечірня школи, в яких 46 вчителів навчали 1320 учнів.

Перед війною в 1939 році в Черняхові працювало поштове відділення, радіотелеграф, залізнична станція Горбаші.

         У перші дні Другої Світової війни 400 черняхівців після оголошення мобілізації відправились на фронт. 13 липня 1941 року підрозділи Вермахту вступили в Черняхів. Почалася окупація, під час якої німці вбили сотні ні в чому не винних людей, 500 громадян вивезли на каторжні роботи в Німеччину. У вересні в Черняхові виникла підпільна організація, очолив її лікар Мирон Верещак. 

         12 листопада 1943 року війська Першого Українського фронту взяли Черняхів. Кілька разів Черняхів залишали радянські війська, а 29 грудня 1943 року Черняхів було відвойовано остаточно. Всього у Другій Світовій війні брало участь 797 жителів Черняхова, з них загинуло 333 чол. В селищі споруджено два обеліски на честь воїнів-визволителів.

У післявоєнний період Черняхів було відбудовано і побудовано молокозавод, будинок побуткомбінату, хлібозавод, поліклініку, лікарню на 260 ліжок, приміщення райвиконкому, райкому партії, комбінат хлібопродуктів, школу на 1200 місць, ветлікарню, редакцію районної газети «Нове життя», ПМК-161, райсільгосптехніку, більше 12 магазинів, літній кінотеатр, бібліотеку, приміщення райспоживспілки.

 

1.5.  Коротка характеристика області та району

 

Житомирська область

Житомирська область на півночі України, в межах Поліської низовини, на півдні в межах Придніпровської височини. На півночі межує з Гомельською областю Білорусі, на сході з Київською, на півдні з Вінницькою, на заході  з  Хмельницькою та Рівненською областями України.

Адміністративним центром є м. Житомир.

 Створена 22 вересня1937 року з західних районів Київської області.

Складається з 4  районівЖитомирський районБердичівський районКоростенський районНовоград-Волинський район.

Має 5 міст обласного значення  районного значення  АндрушівкаБаранівкаКоростишівОвручОлевськРадомишльЧуднів), 43 селища міського типу; 1619 сільських населених пунктів.

Область розташована у двох природно-кліматичних зонах, північна її частина — у зоні Полісся, південна — у межах Лісостепу.

Житомирська область має вигляд хвилястої рівнини із загальним зниженням на північ і північний схід (від 280—220 м до 150 м і менше). Більша частина області   (південна  і   південно - західна )   лежить  у межах Придніпровської та Волино-Подільської височин.

Територією області протікає 221 річка загальною довжиною 5366 км. Всі річки належать до басейну Дніпра. Найбільші за довжиною річки в межах області: Тетерів — 247 км (притока Гнилоп'ять — 99 км), Случ (притока Горині) — 194 км,Ірпінь — 174 км, Уж — 159 км, Ірша — 136 км. На Житомирщині чимало великих озер. Найбільші з них — Чорне, Озерянське, Дуже, Дідове, Прибиловецьке — розташовані в басейні річки Уборть. Ґрунти: на півночі — дерново-підзолисті; на півдні — чорноземи звичайні. Ліси займають площу 750,2 тис.га 

 

ЖИтсмрмр123

 

Рис. 2 . Карта Житомирської області

 

 

 

 

 

Житомирський район

Житомирський район — район Житомирської області в Україні, утворений 2020 року. Адміністративний центр — місто Житомир. Площа території — 10 521,9 км², населення — 618 111 осіб (2020 р.)

       Район створено відповідно до постанови Верховної Ради України № 807-IX від 17 липня 2020 року. До його складу увійшли:  ЖитомирськаКоростишівськаРадомишльська, Чуднівська міські, БрусилівськаГородоцькаКорнинська, ЛюбарськаМиропільськаНовоборівськаНовогуйвинська

ПопільнянськаПулинськаРоманівськаХорошівська,Черняхівська селищна рада АндрушківськаБерезівськаВисоківськаВишевицькаВільшанська

Волицька,   Глибочицька, Квітнева,  Курненська,  ОліївськаПотіївська, Станишівська,  Старосілецька,  ТетерівськаХаритонівська сільські територіальні громади.

      Раніше територія району входила до складу Житомирського (1939—2020)ПопільнянськогоБрусилівського,ЧерняхівськогоРадомишльськогоКоростишівськогоПулинськогоЛюбарськогоРоманівськогоХорошівського,

АндрушівськогоЧуднівського районів, ліквідованих тією ж постановою.

 

 

Проміжні висновки

Завдяки зручному географічному положенню та наявності, в основному, радіальної мережі шляхів сполучення, область, район та громада має гарний зв'язок з окремими регіонами України, а також з країнами Східної і Центральної Європи. Кліматичні умови, наявність родючих грунтів і лісових ресурсів сприятливі для розвитку  сільського господарства та лісового господарства. Різноманіття та великі поклади мінерально-сировинних ресурсів є основою для розвитку галузей промисловості як області так і громади. Наявність водосховищ та ставків дозволяє певною мірою здійснювати сезонний перерозподіл стоку, створювати необхідні запаси води, забезпечувати потреби населення і галузей економіки у водних ресурсах. Усі райони Житомирщини мають свої особливості економічного і соціального розвитку та поділяються на такі групи: мало та середньозаселені низькоурбанізовані райони центральної та південної частини Житомирщини; малозаселені сільські райони північної частини. Система розселення області протягом останніх п’яти років характеризувалася подальшим поступовим зростанням питомої ваги міського наявного населення у загальній чисельності населення області.

 

1.6.  Коротка характеристика громад – конкурентів

   Таблиця 7    Порівняння з громадами- конкурентами

Показники

Станом на 01.01.2021

Черняхівська ТГ

Хорошівська  ТГ

ПулинськаТГ

Територія, км2

537,04

591,5

537,1

Населення

20071

18300

14200

Зайняте населення

2731

4844

1768

Зареєстровані безробітні

365

1436

458

Середня заробітна плата

9817

10321

8931

Якась одна сильна сторона, що надає перевагу у розвитку(наприклад – працююче підприємство, природні ресурси, об‘єкт для туризму)

Вигідне географічне положення,

природні ресурси,  вільні земельні ділянки для сільського господарства, розвиток промислового виробництва, інвестування

Природні ресурси,  вільні земельні ділянки для сільського господарства, інвестування

Вільні земельні ділянки для сільського господарства,

 

 

 

 

 

 

 

 

2.      Земельні та природні ресурси

2.1.  Земельні ресурси і територія громади  (га)

 

Рис.3  Структура земельних ресутрсів громади

Загальна площа  земель, які входять до складу селищної ради становить  53704,5982 га, в тому числі сільськогосподарські землі – 41825,7109 га, з них: рілля 32215,8539 га, пасовища 7211,236 га.  Площа земель лісогосподарського призначення 5053,226 га, забудовані землі складають 6039,292 га, землі водного фонду 786,4021 га. 

Площа земель запасу складає 2593,4904 га.

          Черняхівська селищна територіальна громада розміщена в Поліській зоні. На відносно заниженій, рівнинній території в умовах достатнього зволоження на легких за механічним складом і бідних основами воднольодовикових відкладах утворились дерновопідзолисті ґрунти піщаного, глинисто-піщаного та супіщаного механічного складу, а також дерново-підзолисті оглеєні ґрунти. Усі дерново-підзолисті ґрунти характеризуються рядом негативних                властивостей: кислою реакцією ґрунтового розчину, бідністю на гумус та валові і легкорозчинні форми поживних речовин, несприятливим водно- повітряним режимом. Природна родючість цих ґрунтів низька. Щільний мало водопроникний глейовий горизонт дерново-підзолистих глейових і сильно глейових супіщаних ґрунтів перешкоджає швидкому проникненню талих весняних та літніх дощових вод у глибші горизонти. Вони довгий час застоюються близько поверхні, спричиняючи вимокання озимих культур. Ці ґрунти повільно прогріваються і пізніше досягають фізичної стиглості, що затримує початок проведення польових робіт та скорочує період вегетації рослин. Сезонне перезволоження робить їх обмежено придатними для використання під озимину, коренеплоди, бульбоплоди та непридатними для багаторічних насаджень. Також на окремих масивах поширені опідзолені ґрунти: сірі, темно-сірі, чорноземи опідзолені. За хімічними властивостями дані ґрунти кращі від дерново-підзолотистих – вміст гумусу тут дещо вищий, реакція ґрунтового розчину слабо кисла, ґрунти насичені основами.

          Дерева  органічно пов’язані з природними лісовими зонами. Основними породами дерев є сосна (57,4%), дуб (20,6%), береза (10,2%), чорна вільха, граб

          Тварини  представлені типовими для міських угрупувань видами: лисиця, білка, бобер, куниця, полівка лісова, миша лісова, миша польова, кроти, з птахів-  шпаки, дятли синиці, дрозди, качки дикі, горлиці, лелеки та ін

 

Таблиця 8                       Структура земельного фонду Черняхівської  СТГ:

Територія, усього

га

53 704,5982

Землі сільськогосподарського призначення

га

41825,7109

                                                            з них рілля

га

32215,8539

Ліси та лісовкриті площі

га

5053,226

Забудовані землі

га

6039,2592

Землі водного фонду

га

786,4021

 

 

2.2.   Містобудівні документи

Містобудівна документація населених пунктів громади потребує оновлення, тому що її було розроблено ще у 1970-1980 роках. 

Місцева програма містобудівної документації  розроблена, знаходиться на стадії погодження виконавчим комітетом з метою подальшого затвердження черговою сесією селищної ради.  Ведуться роботи по створенню та забезпеченню функціонування служби містобудівного кадастру місцевого рівня.

 

Комплексна схема планування території громади, генеральні плани та плани зонування населених пунктів громади, розроблені на основі топогеодезичної зйомки у системі координат УСК-2000 та у відповідності до вимог чинних нормативно-правових актів.

2.3.   Природні ресурси

Мінерально-сировинна база  громади  має значні перспективи для розвитку добувної промисловості та створення належних умов для залучення інвестицій у розробку родовищ та обробку каменю.

 На території району присутні родовища глини, піску, торфу, унікальне титаново-апатитове родовище. Але, насамперед, громада багата наявністю родовищ лабрадориту,  граніту, габро.

        Відповідно до фізико-географічного районування України, територія

громади відноситься до зони змішаних лісів.

Гідрографічна мережа району представлена річками, каналами, водосховищами у формі ставків. Найбільш великою є річка Очеретянка (тростяниця), яка практично перетинає район з південного сходу на північний захід. Дещо меншими є річки Бистріївка, Мика та ін. Їх води впадають у Тетерів, а далі у Дніпро. Через територію району протікає 13 річок та річечок, 16 безіменних струмків, на яких утворено 49 ставків з площею 499, 5 гектарів. Річка Очеретянка бере свій початок на східній околиці села Велика Горбаша. Спочатку тече на північ і північний захід. У межах селища Черняхів повертає на північний схід. Тече селами Андріївка, Очеретянка, Рудня, Браженка та Селець. На східній околиці села Сали впадає в річку Тростяниця , праву притоку Ірші. Довжина річки 48 км, похил - 1,4 м/км. Формуєься з великої кількості безіменних струмків та чотирьох водойм. Площа басейну 246 км². Притоки: Безіменна, Глибинець (праві). У річці найпоширенішими є такі види риб, як окунь, пічкур, плітка звичайна, щука звичайна та карась звичайний.

Фото 3  Річка Бистріївка, с.Головино

800px-Ув_пам`ятці_природи_-Сім_лип-_-_їх_вже_не_сім

Фото 4  Алея «Сім лип» с. Корчівка

відслонення анортозиту

Фото 5  відслонення іризуючого лабрадориту смт.Головине

Наявність ставків чи водосховищ в межах Черняхівської  громади

з/п

Назва ставки чи

водосхови­

ща

Басейн річки

Пло­ща, га

Макси­мальна глибина, м

Об’єм,

тис.мЗ

Відомча

належність

до старостинського округу

1

с.Бежів

р.Бистріївка

0,8

3,2

16,57

Бежівський

2

с.Бежів

р.Бистріївка

1,75

2,7

30,2

Бежівський

3

с.Видибор

б/н пр

р.Глубинець

2,9

1,5

18,0

Видиборський

4

с.Жадьки

р.Глубинець

5,39

1,7

49,9

Жадьківський

5

с.Жадьки

р.Глубинець

3,75

2,8

41,6

Жадьківський

6

с.Клітище

р. Копань

1,3

1,5

69,5

Клітищанський

7

смт. Г оловино

р.Бистріївка

6,64

2,1

76,9

Головинський

8

смт. Г оловино

р.Бистріївка

1,3

1,4

14,0

Головинський

9

с.Сліпчиці

р.Бистріївка

3,5

1,6

36,5

Сліпчицький

10

с.Селянщина

МК

р.Тростяниця

1,0

1,3

12,7

Селянщинський

11

с.Селянщина

б/н лв

р.Очеретянка

4,23

2,3

55,5

Селянщинський

12

с.Славів

б/н пр

р.Тростяниця

6,3

2,1

64,4

Селянщинський

13

с.Андріївка

б/н пр.

р.Очеретянка

6,0

1,7

57,0

Андріївський

14

с.Очеретянка

р.Очеретянка

6,23

1,6

55,23

Очеретянський

15

с.Стирти

б/н пр.

р.Очеретянка

2,9

2,5

26,1

Стиртівський

16

с.Федорівка

МК

р.Глибинка

1,1

1,8

6,4

Федорівський

 

 

 

 

17

с.Пекарщина

К-6

р.Тростяниця

13,39

2,8

258,0

ЖМУВГ

18

с.Пекарщина

МК

р.Тростяниця

1,9

1,1

16,2

Пекарщинський

19

с.Селець

р.Очеретянка

1,8

1,4

11,5

Селецький

20

с.Селець

р.Очеретянка

3,23

1,7

41,0

Селецький

21

с.Сали

р.Тростяниця

16,2

2,4

141

Салівський

22

с.Росівка

р.Тростяниця

51,84

1,95

477,4

Салівський

23

смт.Черняхів

закрита

водойма

2,5

2,0

31,0

Черняхівська

сел/р

24

смт.Черняхів

р.Очеретянка

23,21

2,1

280,0

ЖМУВГ

 

Всього:

 

169,16

 

 

 

2.4.   Кліматичні умови

 Клімат Черняхівської селищної територіальної громади помірно-континентальний, з теплим літом і м’якою хмарною зимою. Середня багаторічна температура найхолоднішого місяця (січня) становить - 7°, найтеплішого (липня) +30°. Найбільші морози бувають у січні та лютому і досягають -27°. Тривалість безморозного періоду 150 – 170 днів.

На території громади протягом року випадає 550 – 600 мм опадів. Максимум опадів припадає на весняні та осінні місяці: квітень, травень, жовтень (40 – 45% річної кількості опадів). Сума опадів у період активної вегетації становить 300 – 350 мм. Сніговий покрив  рівномірний (10 – 30 см) і триває 95 – 110 днів, але нестійкий через часті відлиги. В цілому він достатній для захисту озимини від вимерзання і накопичення ґрунтової вологи.   

Відсутність гірських масивів сприяє вільному переміщенню повітряних мас різного походження, що обумовлює значну мінливість погодних процесів в окремі сезони. Взимку спостерігається хмарна погода – результат проходження циклонів, опади можуть випадати як у вигляді снігу, так і дощу – при глибоких тривалих відлигах, а також проходженні атлантичних і південних циклонів.

 

3.      Населення і трудові ресурси

3.1.  Чисельність населення і демографічна ситуація

На території громади станом на 1 січня 2021 року прожило 20071 осіб населення. Частка працездатного населення найбільша – 56%, або 11198 осіб, дітей – найменше – 21,5%, або 4351 особа. Значна частка населення старше працездатного віку – 22,5%, або 4522 особи. Слід відмітити, що співвідношення чисельності безробітних громадян до кількості вакансій за 2020 рік становило 18 осіб. Навантаження на працездатних має тенденцію до збільшення, так як протягом останніх років число смертей перевищує число народжених у громаді в 2 рази. В цілому чисельність жінок перевищує чисельність чоловіків (відповідно 54 та 46 відсотків). У міській місцевості (смт Черняхів, смт Головине) проживає 11009 осіб (55% від загальної чисельності громади), а у сільській місцевості відповідно 45%. Кількість населення по Черняхівській СТГ постійно зменшується. Демографічна криза  призводить до того, що в скрутних економічних умовах молоде працездатне населення репродуктивного віку відтікає до великих міст, де кращі умови праці та проживання. Етнічний склад населення  СТГ ( за даними перепису населення 2001 року) – 98% українці, решта – поляки, росіяни та інші національності.

Таблиця  9.    Природний та міграційний рух населення, осіб (сумарно по всіх населених пунктах, що увійшли до складу ТГ)

Показники

2016

2017

2018

2019

2020

Народжені

331

303

307

251

268

Померлі

580

583

540

554

586

Природний приріст

-249

-280

-233

-303

-318

Прибулі

190

-

436

405

276

Вибулі

273

-

459

491

404

Сальдо міграції

-83

-

-23

-86

-128

Загальне збільшення (зменшення)

-332

-

-256

-389

-446

Таблиця 10.  Розподіл населення за віком, осіб (сумарно по всіх населених пунктах, що увійшли до складу ОТГ)

Показники

2016

2017

2018

2019

2020

Населення у віці:

 

 

 

 

 

Працездатному (16-59)

16517

16224

16095

15896

11198

старшому за працездатний 60+

6444

6368

6302

6218

4522

Діти дошкільного віку , 

Діти шкільного віку (0-15)

5663

5617

5556

5450

4351

ВСЬОГО:

28624

28209

27953

27564

20071

 

 

 

 

Таблиця 11.  Розподіл населення за віком у населених пунктах, що увійшли до сткладу територіальної громади на 2021 рік, осіб

 

Населений пункт

Показники

Населення у віці:

Молодшому за працездатний

18-39

Працездат

ному

40-59

Старшому за працездатний

60+

Діти дошкільного віку    0-6

Діти шкільного віку 6-17

с.Андріївка

164

151

105

 

 

с.Бежів

182

120

89

 

 

с.Видибор

173

152

106

 

 

с.Коростелівка

41

21

18

 

 

с.Свидя

106

65

45

 

 

с.Ганнопіль

59

52

37

 

 

с.Велика Горбаша

161

160

127

 

 

с.Мала Горбаша

53

62

73

 

 

с.Горбулів

173

198

139

 

 

с.Науменка

3

5

8

 

 

с.Дівочки

251

219

121

 

 

с.Сали

91

63

63

 

 

с.Нові.Сали

10

15

19

 

 

с.Росівка

32

22

20

 

 

с.Осівка

13

11

6

 

 

с.Селець

111

87

54

 

 

с.Браженка

65

51

42

 

 

с.Селянщина

109

82

53

 

 

с.Славів

58

38

35

 

 

с.Вишневе

10

16

9

 

 

с.Жальки

155

102

97

 

 

с.Нові Жадьки

10

19

16

 

 

с.Нераж

22

20

20

 

 

с.Клітище

70

76

45

 

 

с.Плехів

19

25

24

 

 

с.Очеретянка

88

78

47

 

 

с.Рудня

16

20

13

 

 

с.Пекарщина

84

72

48

 

 

с.Мокренщина

35

30

15

 

 

с.Сліпчиці

193

181

135

 

 

с.Корчівка

43

46

15

 

 

с.Стирти

83

75

56

 

 

с.Федорівка

43

50

30

 

 

с.Малинівка

19

15

12

 

 

с.Новосілка

110

159

104

 

 

смт. Черняхів

2394

2317

2345

 

 

смт.Головине

489

585

331

 

 

ВСЬОГО:

5738

5460

4522

1683

2668

 

Таблиця 12.     Рівень зареєстрованого безробіття та навантаження на одну вакансію (сумарно по всіх населених пунктах, що увійшли до складу  ТГ)

Показники

2020

Громада

Область

Рівень зареєстрованого безробіття (у відсотках до економічно активногонаселення працездатного віку)

5,7

2,0

Кількість безробітних на одну вакансію(чисельність зареєстрованих безробітних, поділена на кількість вакантних робочих місць)

18

11

 

3.3.  Доходи населення і заробітна плата

Таблиця 13.    Середня заробітна плата, грн. (сумарно по всіх населених пунктах, що увійшли до складу ТГ)

Регіони

2016

2017

2018

2019

2020

Громада

3252

6025

6955

7973

9717

Область

4000

6456

7947

9076

10594

Таблиця  14.    Середня заробітна плата за видами діяльності, грн. (сумарно по всіх населених пунктах, що увійшли до складу   ТГ)

Галузі та види діяльності

2020

Сільське господарство, мисливство, лісове та рибне господарство

9500

Промисловість

14000

Будівництво

10000

Оптова й роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з їх ремонту

7000

Готелі та ресторани

7000

Транспорт і зв'язок

7000

Фінансова діяльність

7000

Операції з нерухомістю, здавання під найом та послуги юридичним особам

7000

Державне управління

11000

Освіта

15000

Охорона здоров’я та соціальна допомога

11000

Колективні, громадські та особисті послуги

-

Інші види діяльності

5000

4.      Економіка громади

4.1.  Суб’єкти господарської діяльності

Таблиця    15.   Зареєстровані суб’єкти господарської діяльності (сумарно по всіх населених пунктах, що увійшли до складу ТГ)

А. Юридичні особи

Показники

2016

2017

2018

2019

2020

Усі суб'єкти ЄДРПОУ:

 

 

 

 

 

Громада

688

708

725

728

739

Область

28449

29456

30371

31428

32046

з них СПД - юридичні особи *

 

 

 

 

 

Громада

 

147

162

170

163

Область

 

 

 

 

 

з них малі підприємства

 

 

 

 

 

Громада

 

141

156

164

157

Область

 

6491

6913

7306

 

* Усі суб'єкти ЄДРПОУ мінус державні та комунальні організації (установи, заклади), асоціації, корпорації, консорціуми, концерни та інші об’єднання юридичних осіб, філії (інші відокремлені підрозділи), представництва, товарні біржі, кредитні спілки, споживчі товариства, політичні партії, громадські організації, релігійні організації, профспілки та об’єднання профспілок, благодійні організації, об’єднання співвласників багатоквартирних будинків

 

В. Фізичні особи-підприємці

Регіони

2016

2017

2018

2019

2020

Громада

 

692

673

658

694

Область

 

43309

42453

43696

 

 

Таблиця   16.   Зареєстровані суб’єкти господарської діяльності за видами діяльності (сумарно по всіх населених пунктах, що увійшли до складу ТГ)

Галузі та види діяльності

2016

2017

2018

2019

2020

Сільське господарство, мисливство та лісове господарство

32

31

29

39

40

Рибне господарство

 

 

 

 

 

Промисловість, у т.ч.:

42

49

47

45

46

   добувна промисловість

7

9

9

9

12

   обробна промисловість

35

40

38

36

34

   виробництво та розподілення електроенергії, газу та води

 

 

 

 

 

Будівництво

6

8

8

10

11

Оптова і роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з ремонту

12

13

11

11

11

Готелі та ресторани

3

3

2

2

3

Транспорт і зв’язок

8

12

8

10

11

Фінансова діяльність

5

5

4

3

4

Операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам

11

12

9

9

7

Освіта

2

2

2

3

3

Охорона здоров’я та соціальна допомога

6

6

8

10

11

Колективні, громадські та особисті послуги

4

5

4

4

4

Інші види економічної діяльності

9

6

7

8

7

ВСЬОГО

140

152

139

154

158

 

Таблиця 17.      Найбільші роботодавці  

Підприємство, організація, установа

Вид діяльності (основний)

Чисельність працівників у 2020р.

ТОВ ДП «Рельполь Альтера»

Виробництво електромагнітних реле та контактних колодок

256

ПІІ ТОВ «Даніко»

Виробництво деталей для ліній по виробництву шоколаду, виготовлення енергозберігаючих котлів

162

ТОВ «Аленруд»

Виробництво печива, тістечок та конфет

114

Філія АТ «ДПЗКУ» «Черняхівський елеватор»

Виробництво  борошна

110

ТОВ «Мекопрінт Україна»

Виробництво виробів з дроту, ланцюгів і пружин

106

ПП «Жерм»

Вирощування зернових та технічних  культур

92

ТОВ «Стафін Бест»

Забезпечення трудовими ресурсами

75

ТОВ «Юро Ламбер»

Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням

53

ПАФ «Дружба»

Розведення молочних порід худоби, Вирощування зернових та технічних культур

40

ТОВ «Сі Ен Ай Україна»

Виробництво інших готових металевих виробів

35

КСП «Україна-Черняхів-1»

Вирощування зернових та технічних культур

33

ТОВ «Юнатал»

Обробка каменю

15

ТОВ «Граніт Резерв»

Добування каменю

14

ТОВ «Головинський камінь»

Добування та обробка каменю

15

ТОВ «Укр-Граніт ПМ»

Обробка каменю

14

 

Розвиток малого і середнього бізнесу

 

Таблиця  18.                                      Показники роботи малого бізнесу

Показники

2016

2017

2018

2019

2020

 

 

Кількість малих підприємств всього

 

Громада (якщо можна вирахувати дані)

 

141

156

164

157

 

Область

 

6491

6913

7306

 

 

Середньорічна кількість найманих працівників, чол.

 

Громада (якщо можна вирахувати дані)

 

1900

2169

2201

 

 

Область

 

144000

155508

162977

 

 

Питома вага зайнятих на малих підприємствах (% до населення в працездатному віці)

 

Громада (якщо можна вирахувати дані)

 

9,1

11,2

11,5

 

 

Область

 

15,7

16,7

18,1

 

 

Обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг) малих підприємств, млн.грн.

 

Громада (якщо можна вирахувати дані)

 

878,2

970,8

1180,6

 

 

Область

 

88773,8

108572,3

113446,2

 

 

Таблиця 19.   Фінансові результати до оподаткування підприємств 

по містах обласного значення та районах за 2020 рік

(тис.грн)

 Регіон

Фінансовий результат (сальдо)

Підприємства, які одержали прибуток

Підприємства, які одержали збиток

у % до загальної
кількості підприємств

фінансовий результат

у % до загальної
кількості підприємств

фінансовий результат

Житомирська область

2468499,1

70,6

7560903,5

29,4

5092404,4

Пулинський

70147,4

67,5

78214,7

32,5

8067,3

Хорошівський

77550,1

68,3

119905,4

31,7

42355,3

Черняхівський

112948,1

67,3

166667,5

32,7

53719,4

 

Підприємницьку діяльність у 2020 році на території громади  здійснювали  863 суб’єктів господарювання, в тому числі 159 юридичних  та 700 фізичних осіб-підприємців. В структурі юридичних осіб-підприємців переважають малі підприємства, всього їх налічується 153 одиниці , що становить 96,2%.

         Галузева структура малого підприємництва району свідчить, що найпоширенішими організаційно-правовими формами господарювання на сьогодні  є:  товариства з обмеженою відповідальністю (63%), фермерські  (21%) та приватні підприємства (16%).

         На малих та середніх підприємствах  зайнято 2,9 тис. осіб, а це половина облікової кількості штатних працівників.

          Середня кількість працюючих на середньому підприємстві  становить 113 чоловік, а на малому – 8.

         Зростає позитивний вплив малого бізнесу на економіку громади.

Малими та середніми підприємствами щороку реалізується продукції  (товарів, послуг ) на суму майже  1,5  млд.грн.

         67 % всіх підприємств працюють з прибутками.

         Вагомий вклад в економіку громади  вносять приватні  підприємства  ПІІ ТОВ «Даніко», ТОВ «ДП «Рельполь Альтера», філія ПАТ «ДПЗКУ» «Черняхівський елеватор», ТОВ «Мекопрінт Україна», ТОВ «Юро Ламбер», ТОВ «Аленруд», ТОВ «Агростем», ТОВ «Укр-Агро РТ»,  ТОВ «МГМ АГРО», ПП «Жерм», ПАФ «Дружба», на яких зайнято біля половини всіх працюючих на підприємствах.

Важливим елементом розвитку економіки громади є сільське господарство. У громаді сільськогосподарським виробництвом займається 56 агроформування, з них фермерських господарств – 28, сільськогосподарських підприємств – 28. У галузі сільського господарства на початок поточного року зайнятістю було охоплено більше 400 працюючих, середня заробітна плата який  становила понад 6тис.грн.

Під урожай 2021 року аграрії громади під зерно та зелений корм засіяли 7158,6 га посівних площ, що становило 69,2 % до посівних площ урожаю 2020 року. В розвиток економічного потенціалу агроформувань громади постійно  залучаються  інвестиційні  коштів власників .  Товаровиробниками  придбано сільськогосподарську техніку, проведено реконструкцію тваринницьких приміщень, закуплено технологічне обладнання та придбано свинопоголів’я.

 

 4.4. Зовнішньоекономічна діяльність

На території громади зареєстровано 13  підприємств з іноземним капіталом. Станом на 01.01.2020 року  обсяг прямих інвестицій (акціонерного капіталу) у розрахунку на одну особу населення наростаючим підсумком з початку інвестування склав  44,9 доларів США. Обсяг експорту товарів у розрахунку на одну особу населення  становив 1 112,0 доларів США

 Таблиця     20.        Обсяги експорту товарів у розрахунку на одну особу  2020р.

Регіон

Вартість, дол.США

Область

567,0

 

Громада

1 112,0

 

 

 

Таблиця             21.

Планована інвестиційна діяльність у громаді в найближчий період

Проект, орієнтовний термін виконання (рік початку – рік завершення)

Кошторисна вартість, млн грн

Джерело фінансування

Реконструкція каналізаційної системи в смт. Черняхів, Житомирської області

 

2,3

 

Місцевий бюджет

Капітальний ремонт внутрішніх санвузлів Черняхіської гімназії

 

2,9

Місцевий бюджет

Реконструкція внутрішніх санвузлів Видиборського ліцею інформаційних технологій

 

1,5

Місцевий бюджет

Реконструкція Селянщинського спортивного ліцею за рахунок прибудови внутрішніх санвузлів

 

1,1

Місцевий бюджет

Реконструкція внутрішніх санвузлів Андріївської ЗОШ 1-2 ст.

 

1,6

Місцевий бюджет

Капітальний ремонт внутрішніх приміщень із створення нового освітнього простору за стандартами Нової Української школи (НУШ) у Черняхівській гімназії за адресою: вул.Слобідська,14 смт.Черняхів Житомирської області

 

40,0

Державний бюджет місцевий бюджет

Нове будівництво дошкільного навчального закладу смт.Черняхів, Житомирської області

 

 

Місцевий бюджет

Капітальний ремонт внутрішніх приміщень та ганку Селянщинського дошкільного навчального закладу за адресою: вул. Лісова 1Б в с. Селянщина, Черняхівського району, Житомирської області

 

1,6

Місцевий бюджет

Капітальний ремонт внутрішніх приміщень та благоустрою будівлі ДНЗ №1 «Веселка» за адресою: вул.І.Франка, 14, смт.Черняхів

 

4,1

Місцевий бюджет

Влаштування пожежної сигналізації, системи керування евакуювання людей, устаткування передавання тривожних сповіщень приміщення КНП «ЦПМСД» за адресою: смт.Черняхів, вул. І Франка,42

 

0,1

Місцевий бюджет

5.      Фінансовий стан та бюджет громади

Таблиця     22 .                                                          Доходи бюджету, млн. грн.

Показники

2017 (сумарно)

2018 (сумарно)

2019 (сумарно)

2020 (сумарно)

2021 (прогноз)

Прибутковий податок з громадян/ Податок з доходів фізичних осіб

28,9

35,2

41,6

46,3

50,7

Єдиний податок(крім с/г виробників)

6,9

8,1

9,1

9,7

10,5

Єдиний податок від с/г виробників

1,2

1,4

1,5

1,4

1,7

Доходи від відчуження нерухомості та землі

-

-

4,1

-

-

Податок на прибуток підприємств комунальної власності

-

-

-

-

-

Плата за землю

11,3

10,2

12,4

12,6

11,2

Податок на нерухомість

0,6

0,8

0,8

0,9

0,9

Акцизний збір

4,4

4,0

4,0

3,7

4,1

Інші місцеві податки та збори

0,5

0,1

0,2

0,3

0,8

Податкові надходження разом

53,8

59,8

69,6

74,9

79,9

Дохід від оренди комунального майна

0,5

0,5

0,5

0,4

0,5

інше

1,4

1,9

1,3

1,1

1,7

 

 

 

 

 

 

Таблиця   23.                                        Доходи  бюджету на одного мешканця

А. 2019р.

Регіони

Податок на доходи фізичних осіб

Єдиний податок

Місцеві податки та збори

Плата (податок) за землю

Податкові надходження разом

Дохід від оренди комунального майна

Громада[1]

2268

545

1207

584

3670

18

 

 

В. 2020р.

Регіони

Податок на доходи фізичних осіб

Єдиний податок

Місцеві податки та збори

Плата (податок) за землю

Податкові надходження разом

Дохід від оренди комунального майна

Громада[2]

2526

640

1235

548

3980

16

 

 

Таблиця    24.   Структура видатків бюджету громади (прогнозні), млн. грн.

Статті видатків

2021 (прогноз)

Поточні видатки

157,8

Капітальні видатки

0,1

Нерозподілені видатки

0,3

Всього

158,2

 

Таблиця   25.    Найбільші платники податків у громаді                                                                                                                                                  тис.грн

 

Назва

Сплачено ПДФО

Акциз

Плата за землю

Податок на нерухомість

1.

Відділ освіти, молоді та спорту

6826,9

 

 

 

2.

КНП «Черняхів ТМО»

3917,3

 

 

 

3.

ПІІ ТОВ «Даніко»

3648,3

 

61,7

16,8

4.

Черняхівська селищна рада

2485,0

 

 

 

5.

ДП Реальполь - Альтера

2278,1

 

 

 

6.

ТОВ СТАФІН БЕСТ