"Огієнкові читання – 2025" у Черняхівському ліцеї №2: Мова як код нації та духовний фронт України
"Огієнкові читання – 2025" у Черняхівському ліцеї №2: Мова як код нації та духовний фронт України
Щороку у Черняхівському ліцеї №2 відбуваються «Огієнкові читання» — подія, що об’єднує педагогів, учнів і духовенство довкола особи митрополита Іларіона (Івана Огієнка) — постаті, у якій поєдналися мудрість науковця, жертовність служителя і прозорливість пророка. Він став символом епохи українського відродження, людиною, що своїм словом і ділом утвердила мову як святиню, церкву як опору, а науку — як шлях до національного самопізнання.
Цьогорічна тема наразі вже 14-х читань — «Українська мова в умовах війни: код нації та ідентичності». І це наша відповідь на виклики часу, коли слово стало не менш важливим, ніж зброя.
Підтвердження цього стали слова-звернення до учасників заходу секретаря Київської митрополії Православної Церкви України, архієпископа Вишгородського, намісника Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря Агапіта:
«Є різниця, в яку церкву ти ходиш, адже таким чином ми розвінчуємо російські наративи, руйнуємо ідеологію “русского мира”. Ми — нація, ми — народ. У країни-агресора немає ні історії, ні духовного коріння. Подорож апостола Андрія Первозванного схилами Дніпра, хрещення Русі-України князм Володимиром — це все наше".
Архієрей наголосив, що завдання учнів та вчителів — зберегти історію, мову й духовну ідентичність. І прикладом для цього є саме митрополит Іларіон Огієнко — людина, яка утвердила народ як націю й визначила мову як код державності. А ПЦУ в особі владики Володимира завжди готова підтримувати нас у цій спільній справі.
"Нехай Господь дає нам силу достойно пройти ці випробування, бо Бог — лише з тими, хто з правдою. Кожен на своєму фронті має наближає перемогу, захищаючи країну та споконвічні християнські й національні цінності, аби жертви наших воїнів не були даремними", — підкреслив архієпископ.
У своїх працях Іван Огієнко наголошував: «Мова — то серце народу. Вмирає мова — вмирає народ». Саме тому учні й учителі під наставництвом директора ліцею Каллер Валентини Андріївни продовжують справу митрополита: утверджують любов до рідного слова, формують мовну культуру, виховують національну гідність.
Учасники заходу говорили про те, що українська мова — це символ опору, межа, що відділяє нас від ворога.
Її живучість — це феномен незнищенності нашого народу. Учні представили уривки з поеми І. Огієнка «На Голгофу», а вірш «Не питай, чому в мене заплакані очі» у виконанні Буднік Лесі Євгенівни прозвучав особливо зворушливо — як народний романс, народжений у стражданнях і любові до України. На книжковій виставці, яку підготувала Свірська Катерина Павлівна, було представлено мовознавчі праці митрополита Іларіона — справжні маніфести української свідомості. Саме про них учасники своєрідної наукової конференції мали змогу дізнатися детальніше з виступів заступників директора з навчально-виховної роботи ліцею — Кобилинської Надії Сергіївни та Мелешко Яни Юріївни, а також соціального педагога Чаплі Людмили Василівни.
"Огієнкові читання" — це не просто традиція. Це наш духовний оберіг, наша спільна молитва про Україну, висловлена рідним словом.
Слава Ісусу Христу! Слава Україні!
