Родинам захисників вручили високі державні нагороди Героїв

Сьогодні наша громада знову віддає шану Героям-захисникам, які відзначені високими державними нагородами за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України. На жаль, такі вагомі відзнаки ці воїни не отримали особисто, адже за свою країну і народ віддали життя.
Передали високі державні нагороди рідним наших Героїв Черняхівський селищний голова Наталія Ревчук та старший офіцер дев’ятого відділу Житомирського РТЦК та СП, майор Володимир Комарницький.
Чотири родини з Черняхівської громади отримали посмертні нагороди своїх рідних. Одна сім’я – нагороду захисника, про долю якого наразі нічого не відомо…
Відповідно до Указу Президента «Про відзначення державними нагородами», за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) нагороджені:
- солдат ЛОГВИНЧУК Іван Аркадійович
Посмертну нагороду Героя отримали сестра захисника Осецька Галина Михайлівна та племінниця Гриценко Лариса Миколаївна.
- рядовий ВОЛИНЧУК Юрій Володимирович
Нагороду Героя вручили його доньці – Божені Юріївні.
- солдат САВЧУК Богдан Володимирович
Нагороду полеглого Героя отримали батьки – мама Наталія Сергіївна і батько Володимир Миколайович
- солдат КАРПЕЛЬОВ Віктор Леонідович
Нагороду полеглого Героя передали дружині Омельчук Руслані Вікторівні та його дітям.
Нашого земляка з Черняхова ЧЕРВАТЮКА Тараса Юрійовича – солдата Збройних сил України нагородили медаллю "За поранення".
45-річний черняхівець Тарас Черватюк поповнив лави захисників України у жовтні 2024 року. Після нетривалого навчання у складі штурмової бригади вирушив на південь нашої країни для захисту українських рубежів від ворогів. Через деякий час військовослужбовці були передислоковані для виконання бойових завдань у Курській області. Там Тарас Черватюк казав свої найкращі якості – витривалість, вірність присязі і рідному народу, мужність і героїзм у найважчі хвилини. Воїн в одному з боїв отримав поранення. Командування представило його до нагороди, однак захисник не може наразі отримати цю відзнаку: у квітні 2025 року під час виконання бойового завдання в с.Лебедівка Суджанського району Курської області зв'язок із ним обірвався. З того часу усі рідні чекають вісточки, та ось уже кілька місяців статус воїна незмінний – «зник безвісти».
Сьогодні нагороду безвісти зниклого військовослужбовця отримала його мама Оксана Олексіївна, яка чекає на повернення сина. Разом із нею щиро сподіваємось на добрі вісті і повернення нашого захисника.
Слава Україні!
Героям слава!