ПОВІДОМЛЕННЯ про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля

Оприлюднено 09.01.2023 року

(дата офіційного опублікування в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля)

 

 

 

 

 

(реєстраційний номер справи)

 

ПОВІДОМЛЕННЯ

про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІМІТІД ГРУП», ЄДРПОУ 42973753

у зв’язку технічною несправністю державного реєстру ОВД, повторно інформує про намір провадити плановану діяльність та оцінку її впливу на довкілля яке було розміщено у засобах масової інформації – газета

«Нове життя» № 27 (10869) від 09.07.2021р. та газета «Сільське життя» №26 (8110) 09.07.2021р. Реєстраційний номер справи про оцінку впливу на довкілля планованої діяльності № 2021788196.

 

1. Інформація про суб’єкта господарювання

08001, Київська область, Макарівський район, селище міського типу Макарів, вул. Ярослава Мудрого, буд.

63-Б, телефон +38 (050) 505-13-55

2. Планована діяльність, її характеристика, технічні альтернативи.

Планована діяльність, її характеристика.

Промислове видобування корисної копалини на Сліпчицькому-1 родовищі лабрадоритів відкритим методом – кар’єром. Видобування корисної копалини проводитиметься уступами. Зміна цільового призначення земель сільськогосподарського призначення. Усі технологічні процеси видобування лабрадоритів будуть здійснюватися в межах земельної ділянки, на якій розташовуватиметься кар’єр з видобутку лабрадоритів родовища Сліпчицьке-1, проммайданчик, відстійник та інше. Назва родовища лабрадоритів - Сліпчицьке-1, площа – 6,0 га. Сліпчицьке-1 родовище лабрадоритів розташоване на території Черняхівської селищної територіальної громади Житомирського району Житомирської області, за 0,66 км на південь від південно-східної околиці с. Сліпчиці. Планова діяльність полягає у видобуванні лабрадориту родовища лабрадоритів Сліпчицьке -1. Система розробки транспортна з зовнішнім розташуванням відвалів скельних та розкривних порід.

Технічна альтернатива 1.

Родовище розроблятиметься відкритим методом – кар’єром. Розкривний уступ складає 2-3 м та на 10-20 м по фронту робіт випереджає видобувний. Видобування корисної копалини ведеться уступами. Відокремлення блоків (монолітів) від масиву проводитиметься безвибуховим методом за допомогою порошка НРС. Роботи з навантаження блоків в автосамоскиди будуть проводитись екскаватором та автокранами. Транспортування порід у відвали – автосамоскидом. Некондиційні великогабаритні блоки і відходи від видобування корисної копалини будуть навантажуватись в автосамоскиди екскаватором та кранами. Для зачистки робочих майданчиків, проведення планувальних робіт на кар’єрних і під’їзних дорогах та відвалах використовуватиметься бульдозер. Допоміжні роботи по зачистці покрівлі корисної копалини здійснюються бульдозером. Ґрунтово-рослинний шар зніматиметься бульдозером та складуватиметься в тимчасових буртах, де буде зберігатись для застосування при наступній рекультивації спланованих бортів відпрацьованого кар’єру. Рекультивація земель, порушених гірничо-видобувними роботами, передбачається після завершення його відпрацювання згідно з проєктом рекультивації.

Технічна альтернатива 2.

Видобування блоків здійснюється в дві стадії. Спочатку від масиву відділяються крупні моноліти, які потім завалюються на підошву і розколюються на блоки потрібних розмірів. Відділення моноліту від масиву виконується вибухом порохових зарядів. На другій стадії проводиться розділення моноліту на блоки методом буріння або за допомогою пневматичних молотків, ручних клинків. Навантаження блоків в автосамоскиди буде проводитися кранами. Розбирання блочного масиву та перевезення готових блоків на склад готової продукції виконуються за допомогою колісного навантажувача. Допоміжні роботи по зачистці покрівлі корисної копалини здійснюються будьдозером. Транспортування розкривних порід в відвали здійснюється дво-фронтальним навантажувачем, автосамоскидом.Зняття ґрунтово-рослинного шару, виконання рекультивації відпрацьованого родовища – аналогічно технічній альтернативі 1. В якості навантажувального обладнання прийнято екскаватор. Для зачистки робочих майданчиків, проведення планувальних робіт на кар’єрних і під’їзних дорогах та відвалах використовуватиметься бульдозер. Застосування даного методу видобування лабрадоритів для родовища є менш доцільним у зв’язку із застосуванням технології відділення моноліту від масиву вибухом порохових зарядів, що в значній мірі порушує монолітність породи, що приводить до зменшення виходу готової продукції з 1м³ блоку; вибухова технологія відноситься до процесів підвищеної небезпеки; обов’язкова наявність спеціально підготовлених кадрів для проведення вибухових робіт; зупинка роботи кар’єру для виводу людей і механізмів з небезпечної зони, що призводить до втрат робочого часу. Більш прийнятою є технічна альтернатива 1 через мінімізоване екологічне навантаження, вищий рівень безпеки робіт, отримання більш якісної продукції, тому технологічна альтернетива 2 не розглядається.

3. Місце провадження планованої діяльності, територіальні альтернативи.

Місце провадження планованої діяльності: територіальна альтернатива 1.

Місце провадження планової діяльності – родовище лабрадоритів Сліпчицьке-1 розташоване на території Черняхівської селищної територіальної громади Житомирського району Житомирської області, за 0,66 км на південь від південно-східної околиці с. Сліпчиці.

Місце провадження планованої діяльності: територіальна альтернатива 2.

У зв’язку з тим, що родовище розвідане і має географічну прив’язку, територіальна альтернатива 2 не розглядається.

4. Соціально-економічний вплив планованої діяльності

Соціально-економічний вплив планованої діяльності полягає у забезпеченні населення робочими місцями, крім того, сплаті податків в місцеві бюджети (в т.ч. сплата рентних платежів) і поліпшення загальної соціально- економічної ситуації в районі, забезпечення сировиною будівельної галузі.

5. Загальні технічні характеристики, у тому числі параметри планованої діяльності (потужність, довжина, площа, обсяг виробництва тощо)

Родовище лабрадоритів Сліпчицьке -1 було виявлене у 1989-1990 рр. під час проведення пошуково- розвідувальних робіт. У 1990-1991 роках виконані попередня, детальна розвідки та підраховані запаси лабрадориту, які затверджені протоколом УТКЗ від 26 грудня 1991 р. №5190. Запаси лабрадориту враховані Державним балансом запасів корисних копалин України «Камінь облицювальний» і станом на 01.01.2021 р. складають 1033,14 тис.м³ по категоріях В+С1. Площа родовища становить 6,0 га. Лабрадорити родовища Сліпчицьке-1 придатні для виготовлення блоків для облицювальних виробів, відходи придатні для виробництва щебеню будівельного, каменю бутового, наповнювачів для важких бетонів, асфальто-бетонних сумішей, каменів бортових. Родовище характеризується простими гірничо-геологічними та гідрогеологічними умовами, сприятливими для відкритої розробки родовища – кар’єром. Корисна копалина приурочена до середньо- протерозойських відкладів і має потужність від 20,0 м до 27,0 м. Загальна потужність розкривних порід коливається від 1,8 м до 12,0 м. Вони представлені суглинком, супіском, піском, дрісвою та вивітрілими лабрадоритами. Загальний обсяг розкривних порід складає 335 тис. м³. На площі родовища частково або повністю обводненні усі літологічні різновиди порід. Основний водоносний горизонт приурочений до тріщинуватої зони лабрадоритів. Прогнозний водоприлив у кар’єр складатиме: за рахунок підземних вод – біля 40,7 м³/год, за рахунок атмосферних опадів – 4,5 м³/год. Кар’єрний водовідлив буде здійснюватися шляхом збору води в зумпфі, який розташований на дні кар’єру, та наступною відкачкою води за допомогою насосів у ставок-відстійник із наступним відведенням у річку Бистріївка. Прогнозний вихід стандартних блоків з гірничої маси 32%, тонких плит - 16 м²/м³. Річна продуктивність кар’єру: по видобутку лабрадоритів 25 тис. м³. Режим роботи кар’єру – сезонний, в одну 8 годинну зміну 190 днів/рік.

6. Екологічні та інші обмеження планованої діяльності за альтернативами:

Щодо технічної альтернативи 1

згідно з переліком санітарного класифікатора, додаток №4 до ДСП №173 від 19.06.96 р. «Державні санітарні правила планування і забудови населених пунктів» даний вид діяльності – видобування гірських порід відкритою розробкою без застосування вибухових засобів відноситься до ІІ класу з нормативною санітарно- захисною зоною для родовища 500 м. Розмір нормативної санітарно- захисної норми дотриманий. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря не повинні перевищувати гранично-допустимих концентрацій на межі санітарно-захисної зони об’єкта планової діяльності. Рівень акустичного забруднення не повинен перевищувати нормативних значень. Дотримання вимог щодо раціонального використання природних ресурсів, охорони надр, водного середовища тощо. Відновлення порушених гірничо-видобувними роботами земель з виконанням повного комплексу заходів щодо  технічної та біологічної рекультивації.

Щодо технічної альтернативи 2

Аналогічно технічній альтернативі 1.

Щодо територіальної альтернативи 1

Відпрацювання запасів корисної копалини на площі та на глибину затверджених   запасів родовища.

Дотримання розмірів санітарно-захисної зони від межі об’єкта до житлової забудови.

Щодо територіальної альтернативи 2

Не розглядається, оскільки результатом реалізації територіальної альтернативи 2 є відмова від провадження планової діяльності.

7. Необхідна еколого-інженерна підготовка і захист території за альтернативами:

Щодо технічної альтернативи 1

Перед початком здійснення видобувних робіт передбачається:

• • на території родовища відповідно до календарного плану виконання видобувних робіт буде знятий ґрунтово-рослинний шар та заскладований в окремі бурти, для подальшого використання під час проведення відновлюючих ре- культиваційних робіт;
  • виконані заходи щодо інженерної підготовки та захисту території від несприятливих природних явищ з урахуванням результатів інженерно-геологічних та гідрогеологічних вишукувань;
  • влаштування нагірних канав по периметру території кар’єру з метою попередження потрапляння поверхневих вод на територію кар’єру;

- виконана радіаційно-гігієнічна оцінка гірничих порід (лабрадориту) кар’єру та продукції з нього.

Щодо технічної альтернативи 2

Аналогічно технічній альтернативі 1.

Щодо територіальної альтернативи 1

Влаштування технологічних доріг та проммайданчику з врахуванням раціонального транспортного сполучення з Замовниками.

Щодо територіальної альтернативи 2

Не розглядається, оскільки результатом реалізації територіальної альтернативи 2 є відмова від провадження планової діяльності

8. Сфера, джерела та види можливого впливу на довкілля:

Щодо технічної альтернативи 1

Клімат та мікроклімат: вплив від реалізації планової діяльності незначний.

Повітряне середовище (атмосферне повітря): незначне пилення гірських порід під час проведення розкривних, видобувних та виймально - вантажних робіт, викиди вихлопних газів під час роботи двигунів гірничої техніки та автотранспорту на території кар’єру. Викиди міститимуть забруднюючи речовини: оксид заліза (III), марганець та його сполуки, азоту оксиди (у перерахунку на діоксид азоту), сажа, діоксид сірки (сірчистий ангідрид), вуглецю оксид, вуглекислий газ, бенз(а)пірен, метан, пари дизельного палива, тверді суспендовані частинки недиференційовані за складом (пил). Викиди з кар’єрних джерел не будуть створювати зони забруднення на території кар’єру та поза його межами. Перевищень величин максимальних приземних концентрацій відносно нормативних вимог (ГДК для населених пунктів) – не передбачається.

Ґрунти та геологічне середовище: тимчасове порушення геологічної будови (природного рельєфу денної поверхні) виїмка та переміщення гірничих порід в межах території кар’єру. Для усунення можливих негативних впливів на геологічне середовище та ґрунти передбачається виконання природоохоронних, рекультиваційних робіт з відновленням порушених видобувними роботами земель.

Водне середовище: вплив на водне середовище пов’язаний з відведенням кар’єрних вод у річку Бистріївка, яка протікає біля північної межі родовища. Забруднення чи інші негативні впливи на стан підземних (ґрунтових) вод передбачається звести до мінімуму, оскільки під час експлуатації кар’єру будуть виконуватись заходи щодо попередження потрапляння забруднюючих речовин та відходів в прилеглі території та ґрунти. Негативний вплив на водні ресурси передбачається звести до мінімуму шляхом дотримання вимог Водного кодексу України щодо охорони поверхневих водних об’єктів. З метою недопущення забруднення, замулення і виснаження водних об’єктів, а також збереження ареалів рослинного і тваринного світу на територіях, прилеглих до цих водних об’єктів будуть установлені водоохоронна зона і прибережні захисні смуги для малих річок. Для очищення кар’єрних вод у безпосередній близькості від кар’єру буде облаштовано ставок-відстійник.

Рослинний і тваринний світ: реліктові рослини та рослини, що знаходяться під охороною (занесені у Червону книгу) на прилеглих територіях та в межах впливу кар’єру відсутні. По завершенню видобувної діяльності, відпрацьований простір кар’єру можливо використовувати під водойму, з влаштуванням кущо- та лісонасаджень на спланованих бортах.

Заповідні об’єкти: території заповідного фонду (ПЗФ вищого та нижчих рангів) у межах площі кар’єру відсутні. Розробка родовища не зачіпає землі природних заповідників, національних парків або інших об’єктів Заповідного фонду.

Культурна спадщина: вплив на культурну спадщину відсутній, так як об’єкти культурної спадщини розташовані поза зоною впливу розробки кар’єру.

Шумове забруднення: пов’язане з роботою машин у кар’єрі.

Навколишнє техногенне середовище: негативного впливу під час реалізації планової діяльності з видобування корисної копалини на промислові, житлово-цивільні і сільськогосподарські об’єкти, наземні та підземні споруди, соціальну організацію території та інші елементи не передбачається, так як вони розташовані поза зоною впливу даного об’єкту.

Щодо технічної альтернативи 2

Аналогічно технічній альтернативі 1 окрім додаткового навантаження на повітряне середовище та акустичного навантаження за рахунок проведення буро-вибухових робіт.

Щодо територіальної альтернативи 1

Планова діяльність передбачає виконання комплексу санітарно-гігієнічних, протипожежних, містобудівних та територіальних обмежень згідно з чинним законодавством України.

Щодо територіальної альтернативи 2

Не розглядається, оскільки результатом реалізації територіальної альтернативи 2 є відмова від провадження планової діяльності.

9. Належність планованої діяльності до першої чи другої категорії видів діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля (зазначити відповідний пункт і частину статті 3 Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”)

Планована діяльність належить до другої категорії видів планованої діяльності та об’єктів, які можуть мати вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із пунктом 3 частини 3 статті 3 та частини 3 пункт 2 статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» № 2059-VIII від 23 травня 2017 року.

10. Наявність підстав для здійснення оцінки транскордонного впливу на довкілля (в тому числі наявність значного негативного транскордонного впливу на довкілля та перелік держав, довкілля яких може зазнати значного негативного транскордонного впливу (зачеплених держав)

Підстави для здійснення оцінки транскордонного впливу на довкілля відсутні.

11. Планований обсяг досліджень та рівень деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля

Планований обсяг досліджень та рівень деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля визначається згідно ст. 6 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» № 2059-VIII від 23 травня 2017 року.

12. Процедура оцінки впливу на довкілля та можливості для участі в ній громадськості

Планована суб’єктом господарювання діяльність може мати значний вплив на довкілля і, отже, підлягає оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля». Оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає:

• підготовку суб’єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля;
• проведення громадського обговорення планованої діяльності;
• аналіз уповноваженим органом звіту з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку   надає   суб’єкт господарювання,   а   також   інформації,   отриманої   від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації;