Пам`яті Воїна. Пастушенко Олександр Євгенович
Пам`яті Воїна. Пастушенко Олександр Євгенович
Пастушенко Олександр Євгенович
24.12.1971-19.04.2022
Олександр народився 24 грудня 1971 року в селі Велика Горбаша Черняхівського району Житомирської області. Був четвертою дитиною у звичайній селянській сім’ї. Зростав у піклуванні й любові своїх батьків Євгена Прохоровича й Павлини Павлівни, які прищепили йому любов до своєї Батьківщини і повагу до людей.
По закінченню навчання у Великогорбашівській школі, в 1989 році почав навчатися у Головинському професійному училищі нерудних технологій за спеціальністю автокранівник. Після закінчення училища відслужив строкову військову службу в Німецькій Демократичній Республіці.
Олександр був завжди енергійним, мав багато друзів протягом життя. У школі,в училищі чи на відпочинку, вчителі, вихователі, знайомі – всі були в захваті від його жартів й привітної, щирої посмішки, яка майже ніколи не сходила з обличчя.
Після демобілізації працював трактористом- механізатором дослідного поля Житомирського сільгоспінституту в с. В.Горбаша, автокранівником у Покостівському гранкар’єрі, працював бригадиром бурильної установки в ПП «Джерело». Ніс людям добро і добробут, подаючи до їх обійсть живильну воду. Всі, кому його бригада бурила свердловини, з теплотою й повагою згадують Сашка.
Любив природу, займався мисливством. Був гарним господарем, люблячим сином, чоловіком, батьком, дідусем. Працелюбний, активний, щирий, відвертий і усміхнений,завжди готовий прийти на допомогу – таким його знали односельці, друзі й найрідніші.
Він був справжнім патріотом України, незламним Воїном, котрий з перших днів повномасштабної війни без вагань пішов до військкомату. Служив у 95-й окремій десантно-штурмовій бригаді ЗСУ.
Воїну йшов 51-й рік… він мав надійний тил: маму Павлину Павлівну, дружину Лілію, сестру Марію, синів Володимира і Олександра, невістку Зоряну й двох прекрасних онуків.
Олександр Євгенович Пастушенко загинув 19 квітня 2022 року під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Курульки Харківської області.
Його життя було коротким, а смерть жахливою. Вклонімося його мужності,вірності і героїзму. Вклонімося усім нашим землякам, що віддали свої життя, щоб нам світило мирне сонце.
Низько схиляємо голови перед мужністю Воїна.
Вічні слава,пам’ять і шана Герою! Слава Україні!
