Пам`яті Воїна. Корнійчук Андрій Андрійович
Пам`яті Воїна. Корнійчук Андрій Андрійович
КОРНІЙЧУК
Андрій Андрійович
старший солдат
08.09.1989 – 31.12.2022
Андрій Корнійчук народився 08 вересня 1989 року в селищі Головине Черняхівського району Житомирської області. Був старшим сином у багатодітній і дружній родині.
Навчався в Бежівській школі. Згодом його батьки Андрій Михайлович і Тетяна Іванівна з молодшими дітьми переїхали до с. Новосілка, він же залишився в селищі Головине.
Закінчив Головинське вище професійне училище нерудних технологій. Завжди був у роботі, любив землю. В 2022 році Андрій створив сім҆ю та переїхав жити в с.Сліпчиці.
Андрій Корнійчук мав досвід у військовій справі: був учасником АТО, а з перших днів повномасштабного вторгнення він знову став на захист України у складі 46-ї окремої аеромобільної бригади в одному з найважчих фронтових міст – Бахмуті.
Ще 31 грудня 2022 року після важкого бою старший солдат Андрій Корнійчук перестав виходити на зв’язок із рідними. І вони відразу почали його шукати, живучи надією, що їхня рідна людина жива. На жаль, через кілька місяців після цього стало відомо, що життя Героя обірвалось 31 грудня 2022 року.
24 квітня 2023 року вулицями Сліпчиць і Головиного пройшов траурний кортеж із тілом Героя, який назавжди повернувся із жорстокої війни за волю України. З квітами і слізьми його на колінах зустріли земляки, створивши коридор пошани.
Віддати шану загиблому сину України та розділити з рідними біль від важкої непоправної втрати прийшли керівники громади і Сліпчицького, Бежівського, Головинського старостинських округів, односельчани та мешканці сусідніх сіл, друзі і знайомі, побратими.
У день прощання за душу загиблого воїна піднеслася молитва. На честь Героя прозвучав військовий салют, а тіло віддали землі під звуки Державного Гімну на кладовищі поблизу Головиного.
У жалобі залишились батьки і дружина полеглого воїна, якого завжди пам’ятатимуть як взірець мужності, патріотизму та незламності.
Односельці пам’ятатимуть Андрія добрим, працьовитим, турботливим, дружнім, справжнім господарем, побратими – мужнім воїном. Рідні й друзі називали його ніжно – Андрашик. Тепер у цьому імені – біль і сум. Це неймовірна втрата. Втрата справжньої людини, зразкового сім'янина і громадянина своєї країни.
Герої не вмирають, вони залишаються у наших серцях!
Вічна пам’ять і слава українському воїну Андрію Корнійчуку, який захищав рідну Україну і кожного з нас!
