Пам'яті Воїна. Литвинчук Дмитро Юрійович
Пам'яті Воїна. Литвинчук Дмитро Юрійович
ЛИТВИНЧУК
Дмитро Юрійович
сержант
14.03.1992 - 25.11.2017 рр.
Народився 14 березня 1992 року в с. Крученець Черняхівського району Житомирської області.
2009 року закінчив Селянщинський спортивний ліцей та вступив до ЖДУ ім. Івана Франка на факультет фізичного виховання та спорту. Любив дітей і легко знаходив із ними порозуміння, тому й обрав таку професію. Ще під час проходження практики був вчителем фізичної культури в Селянщині. 2014 року закінчив навчання.
Дмитро любив футбол і риболовлю. Його цінували друзі та поважали всі, з ким був знайомий, адже це була людина слова.
У війську з 2014 року: підписав конктракт із частиною А1724. Служив в 20-му центрі ремонту засобів зв'язку та радіотехнічного забезпечення - на посаді начальника радіостанції відділення зв’язку та радіотехнічного забезпечення.
Після загибелі у червні 2014-го кращого друга, десантника Олександра Голяченка, постійно прагнув поїхати в зону боїв. У серпні 2014-го переведений у 95-у ОДШБр. Сержант, начальник радіостанції 2-го десантно-штурмового батальйону, розвідник-далекомірник Дмитро Литвинчук з позивним "Фома" був направлений в один із опорних пунктів поблизу смт Верхньоторецьке на Донеччині.
Загинув 25 листопада 2017 року біля одного з опорних пунктів поблизу смт Верхньоторецьке Ясинуватського району Донецької області від кулі снайпера: снайпер не давав витягнути пораненого Дмитра, він помер від крововтрати. Намагаючись врятувати сержанта Литвинчука, смертельного поранення зазнав молодший сержант Максим Перепелиця.
Похований Герой в селі Крученець нині Оліївської громади Житомирської області.
У вічній скорботі залишились батьки й молодша сестра.
За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, сержант Литвинчук Дмитро Юрійович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Вічна пам'ять Герою!
