Щодо заборони "святкування" хеловіну - електронна петиція

Україна – одна з небагатьох держав, Конституція якої визнає існування Бога і Його зверхність над усіма людьми, в тому числі й над правителями. Дотримання положень Конституції про свободу совісті залежить тільки від людей, які їх реалізують на місцевому рівні. Ті країни, в конституції яких вносилося слово “Бог”, отримували позитивний розвиток.

Християнські Церкви та спільноти — це невід’ємна частина громадянського суспільства, тому вони не можуть стояти осторонь того, що діється в нашій країні, особливо якщо це стосується питань духовності й моралі. Останнім часом спостерігаємо, як набуває дедалі більшої популярності традиція святкування Хеловіну, запозиченого з Заходу, в ніч із 31 жовтня та 1 листопада. Вже навіть в навчальних закладах громади організовують тематичні години, фотозони для дітлахів, пропонується переодягатись у різноманітну нечисть (привидів, відьом, мерців та інших переважно негативних персонажів). Цьогоріч навіть в центрі містечка на базі будинку культури організовано цю огидну фотозону. А кав’ярні та бари, щоб привабити клієнтів, оздоблюються ліхтарями з гарбузів, що мають малюнок людського обличчя. Це свято не слід плутати зі святом Усіх святих, яке 1 листопада відзначають християни-католики.


Суть дня Всіх святих — у наслідуванні Бога, який є головним джерелом святості й любові: «Ви маєте ставати святими й бути святими, бо я — Святий» (Книга Левит 11,44). Натомість Хеловін як своїм змістом, так і походженням має виражений антихристиянський характер і язичницьке походження. Відомо, що давні кельтські племена у цей час, у ніч із 31 жовтня на 1 листопада, відзначали свято збору врожаю, або ж початок темнішої пори року (Самайн). Вони вірили, що цієї ночі мертві приходять у наш світ. І щоб захиститися від ворожих духів, кельти приносили у криваві жертви тварин, а деколи навіть людей, яких живцем спалювали у спеціальних клітках.


Для цього язичницькі жерці ходили по домівках і вимагали дарів для свого магічного обряду. Тому, хто їх давав, обіцяли процвітання і достаток, а хто відмовлявся — прокляття і злидні. Звідси й походить вираз «гаманець або смерть», який у наш час трансформувався в «цукерки або смерть». Кельти вірили, що моторошним виглядом, накидаючи на себе звірині шкури, вони відлякують духи мертвих і таким чином перебувають у безпеці. За іншою версією, таким способом намагалися задобрити Самхейна, щоб він дозволив душам загиблих відвідати свої домівки.


Також у цю ніч популярним звичаєм є ворожіння, що виразно засуджується Святим Письмом: «Як прийдеш у землю, що її Господь, Бог твій, хоче тобі дати, не вчися наслідувати гидоту тих народів. Щоб не було в тебе нікого, хто призводив би свого сина чи свою дочку переходити через вогонь; нікого, хто ворожить, або кидає жеребом, або заговорює, або волхвує; або нашіптує, або викликає духів, або віщує, або розпитує мерців. Бо огидний для Господа кожен, хто це робить, і саме за ці гидкі звичаї Господь, Бог твій, проганяє ці народи перед тобою. Ти мусиш бути бездоганний перед Господом, Богом твоїм. Бо народи, яких ти маєш прогнати, слухаються чарівників і ворожбитів, тобі ж Господь, Бог твій, не дозволяє так чинити» (Книга Второзаконня 18, 9-14).


Cимволіка Хеловіну, зокрема гарбуз або, як його ще називають «Джек-Ліхтар», має спіритичне значення. В сучасному розумінні він символізує неприкаяні прокляті душі, що блукають по землі й не знайшли спокою. Не треба забувати, що це одне з головних свят у сатаністів, які цієї ночі відправляють чорні меси та поклоняютьcя дияволу й демонам. Взагалі Хеловін підсвідомо схиляє до вшанування чорних сил, адже, переодягаючись у потойбічних істот чи мерців, ми ставимо їх за приклад чи хочемо бути схожими на них. Психологи недарма застерігають від негативних наслідків для дітей, які може мати Хеловін.


Передусім, переляк від деяких костюмів чи взагалі атмосфери страху може бути таким сильним, що це призведе до виникнення фобій чи нічних кошмарів. Не варто забувати, що ми й так живемо у суспільстві, яке постійно перебуває у напруженості страху, ворожнечі та неспокою, викликаних війною. Нещодавня трагедія у Криму доводить, що психіка молоді дуже вразлива на негативні речі. І буває достатньо незначного подразника, який призведе до катастрофи та біди. Головним мотивом Хеловіну є оспівування теми смерті й темних сил. І з цього приводу американська дослідниця Сінді Делл Кларк вважає: «Дуже сильно вражає, що на Хеловін теми, пов’язані зі смертю, призначені бути розвагою для самих дітей, яких дорослі планомірно захищають від цього».


Тепер задумуємося, як молоде покоління реагуватиме на пропозиції «Синього Кита» чи «Момо» із закликом здійснити самогубство, якщо на Хеловін смерть посідає чільне місце, ба навіть говориться про її позитивний аспект. 


Окрім того, вважаємо, що відзначення окультного та сатаністичного за своїм змістом свята у безпосередній близькості до християнських храмів різних конфесій (зокрема, на території Старого міста), є образою релігійних почуттів віруючих.


Враховуючи викладене та на підставі преамбули Конституції України, в якій зокрема згадано про відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями та від імені християн , ПРОШУ:


1. Заборонити проведення у навчальних закладах, установах та організаціях Черняхівської громади уроків, фотозон та виставок, тощо пов’язаних із темою Хеловіну. Його святкування є ознакою духовного занепаду суспільства, яке прославляє смерть замість того, щоб нести життя. Школа ж — це не місце експериментів із дитячою психікою, а передусім середовище, де мають прививати любов до добра та краси. Хеловін же, навпаки, — це прославлення зла й потворності.


2. Провести роз'яснювальну роботу з приватними підприємцями, редакторами газет, яких заохотити не продавати та не популяризувати речей та атрибутів, пов’язаних із цією тематикою. Адже матеріальний зиск, отриманий сьогодні, може завтра обернутися величезною шкодою для морального та духовного життя  дітей нашої громади.