Як спілкуватися без бар’єрів: прості кроки до інклюзивного суспільства
Як спілкуватися без бар’єрів: прості кроки до інклюзивного суспільстваУ сучасному суспільстві ми прагнемо не лише рівних прав, а й рівних можливостей для кожного. Програма «Безбар’єрність» — це не просто про пандуси чи адаптовані сервіси. Це насамперед про повагу у щоденному спілкуванні, про слова, що не принижують, а підтримують, і про культуру, яка не створює бар’єрів у серцях та головах.
💬 Як ми говоримо — так ми і будуємо суспільство. Тому важливо знати, як правильно, етично та з повагою спілкуватися з людьми, які мають різні потреби.
📌 Нижче — практичні поради, які допоможуть кожному з нас зробити крок до справді інклюзивної, людяної й відкритої України.
Як спілкуватися без бар’єрів: прості кроки до інклюзивного суспільства
1. Спілкуйтеся з людиною, а не з її обмеженням
-
Не називайте людину через її стан: «інвалід», «даун», «глухий», «хворий».
-
Правильно: «людина з інвалідністю», «людина, яка погано чує», «дитина з аутизмом».
-
Людина завжди на першому місці, не її діагноз.
2. Уточнюйте, як краще спілкуватися
-
Запитайте: «Як вам зручніше спілкуватися?» або «Чи можу я чимось допомогти?»
-
Не робіть припущень — кожна ситуація унікальна.
3. Не проявляйте жалість — проявляйте повагу
-
Люди з інвалідністю не потребують жалю, вони потребують рівного ставлення.
-
Уникайте фраз на кшталт: «Бідолаха», «Я б так не зміг(ла)», «Молодець, що не здався!»
4. Говоріть на рівні очей
-
Якщо ви спілкуєтесь із людиною на візку — присядьте або опустіться до її рівня.
-
Це про рівність і комфорт, а не про формальність.
5. Використовуйте просту, доступну мову
-
Уникайте канцеляризмів, складних термінів, незрозумілих скорочень.
-
Говоріть чітко, короткими реченнями, особливо при роботі з людьми похилого віку або з когнітивними порушеннями.
6. Пам’ятайте про невербальне спілкування
-
Міміка, жести, доброзичлива посмішка часто важать більше за слова.
-
Якщо людина не чує — можна використовувати письмове спілкування або жести.
7. З повагою ставтеся до батьків дітей з інвалідністю
-
Не запитуйте на вулиці «що з вашою дитиною?», не робіть припущень.
-
Запропонуйте допомогу лише тоді, коли вона дійсно потрібна.
8. Говоріть напряму, навіть якщо поряд супровідник
-
Якщо поруч перекладач, соціальний працівник чи асистент — звертайтесь до самої людини, а не до того, хто поряд.
✨ Безбар’єрність — це не про жалість чи привілеї. Це про людську гідність, доступність, доброзичливість і повагу.
