Три родини з Черняхівської громади отримали посмертні нагороди Героїв, полеглих у боях за волю та незалежність України
Три родини з Черняхівської громади отримали посмертні нагороди Героїв, полеглих у боях за волю та незалежність України
Сьогодні три родини з Черняхівської громади отримали посмертні нагороди Героїв, полеглих у боях за волю та незалежність захисників України.
Передали високі державні нагороди рідним загиблих Героїв Черняхівський селищний голова Наталія Ревчук та заступник начальник дев’ятого відділу Житомирського РТЦК та СП Іван Войтович.
Відповідно до Указу Президента «Про відзначення державними нагородами», за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) нагороджені:
- солдат ТОПАЛ Геннадій Васильович
Геннадій Топал народився 02 лютого 1987 року в смт Черняхів Житомирської області. Для батьків – Галини Павлівни і Василя Кириловича – Геннадій був найменшою дитиною.
У школі хлопець добре навчався, любив спорт, мав багато друзів. Після закінчення 9 класів Черняхівської гімназії, юнак вступив на навчання в Козятинське міжрегіональне вище професійне училище залізничного транспорту. Здобув фах помічника машиніста. Трудовий шлях розпочав у локомотивному депо «Коростень» Південно-Західної залізниці. Пізніше працював на залізниці в Житомирі. Деякий час трудився в ТОВ «Житомирський м’ясокомбінат».
На службу в Збройні Сили України Геннадій Топал був призваний по мобілізації 01 травня 2023 року. Після спеціалізованого навчання, солдат-гранатометник 95 окремої десантно-штурмової бригади Геннадій Топал став одним тих воїнів, які брали участь в контрнаступі. Захисники України мужньо відвойовували землі, окуповані ворожими загарбниками.
Під час бою за територіальну цілісність та незалежність України 21 червня 2023 року біля н.п.Кремінна Сєверодонецького району Луганської області Геннадій Топал загинув.
Указом Президента України «Про відзначення державними нагородами», за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, солдат ЗСУ Геннадій Васильович Топал нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Посмертну нагороду Героя отримав тато – Топал Василь Кирилович.
- солдат ПЕХ Андрій Васильович
Андрій Пех народився 07 серпня 2003 року в с. Дівочки Черняхівського району Житомирської області. Закінчив 9 класів Дівочківської ЗОШ I-II ст.
У 20218-2019 роках навчався в Головинському вищому професійному училищі нерудних технологій по спеціальності «Електрогазозварник. Водій автотранспортних засобів категорій «В», «С».
В січні 2024 року Андрій Васильович підписав контракт із ЗСУ.
26 квітня 2024 року під час виконання бойового завдання в н.п.Терни Краматорського району Донецької області солдат Збройних Сил України Андрій Васильович Пех загинув. Захисник України віддав своє ще таке молоде життя за волю українського народу, за право жити на своїй землі.
Відповідно до Указу Президента «Про відзначення державними нагородами», за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, солдат Андрій Васильович Пех нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Нагоду отримали батьки полеглого Героя – Кравчук Людмила Леонідівна та Пех Василь Іванович.
- солдат ПОЛІЩУК Владислав Вікторович
Владислав Поліщук народився 30 жовтня 1995 року в селі Клітище Черняхівського району Житомирської області. В малому віці хлопець залишився без батька. Мати від’їхала на проживання в Запорізьку область, залишивши Владислава на опіку бабусі, яка ростила, виховувала і навчала онука до одинадцятирічного віку.
Після смерті бабусі Владислав виїхав на постійне місце проживання та навчання до с.Андріївка Бердянського району Запорізької області. Там здобув середню освіту. Після цього юнак повернувся в рідне село Клітище і розпочав свій трудовий шлях охоронцем в фермерському господарстві «Нікбері», був пекарем в ТОВ «Руден». Останнім часом проживав в селі Мала Горбаша та займався домогосподарством. Звідти був призваний до лав ЗСУ.
Незважаючи на складні життєві обставини Владислав був доброю і світлою людиною, відповідальним, сміливим, розумним і виваженим, привітним і чуйним, ніколи і нікому не відмовляв у допомозі, веселий і відкритий, щирий та оптимістичний, мав багато друзів і велике коло спілкувань, мріяв створити свою сім’ю.
14 червня 2024 року в районі населеного пункту Вовчанськ Чугуївського району Харківської області солдат Збройних Сил України Владислав Поліщук загинув у бою за свободу і незалежність України. Захисник до останнього подиху залишився відданим військовій присязі, з честю і до кінця виконав свій обов’язок воїна і громадянина.
Указом Президента України «Про відзначення державними нагородами», за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, солдат ЗСУ Владислав Вікторович Поліщук нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Орден полеглого Героя отримала рідна тітка захисника – Поліщук Оксана Іванівна.
Пам’ятаємо кожного, хто віддав найдорожче у цій війні з російськими окупантами – своє життя. Вічна пам’ять і слава нашим Героям серед людей та вічний спокій їм на небесах!
