Пам`яті Воїна. Собченко Юрій Борисович
Пам`яті Воїна. Собченко Юрій Борисович
СОБЧЕНКО Юрій Борисович
солдат
08.05.1975 – 09.06.2024 рр.
Юрій Собченко народився 08 травня 1975 року в смт Черняхів Житомирської області.
Навчався в Черняхівській загальноосвітній школі №1. Після завершення навчання, отримавши повістку, Юрій пішов на стокову службу в армії. Після демобілізації, у 1995 році, вступив на навчання до Головинського професійно-технічного училища №2, обравши фах машиніста каменеоблицювальних машин широкого профілю. В 1996 році він став кваліфікованим працівником, отримавши диплом каменерозпилювача, фрезерувальника третього розряду, шліфувальника, полірувальника третього розряду, майстра художньої різьби і карбування на камені.
Юрій був скромним, сором’язливим і неконфліктним. Він так і не створив власну сім`ю, жив, допомагаючи і підтримуючи своїх рідних.
Трудовий шлях розпочав з роботи в об’єднаному підприємстві громадського харчування. Десять років пропрацював на різних посадах в Черняхівській ЗОШ І-ІІІ ступенів. Потім, практично до повномасштабного вторгнення окупантів, працював на підприємствах, які робили дорогу в Житомирській області.
04 травня 2023 року Юрій Борисович був мобілізований до лав Збройних Сил України. Побратими за надійність і зосередженість дали товаришу позивний «Сова». Захисник не часто ділився з рідними новинами з фронту, але й з тих нетривалих розмов вони знали, які важкі випробування випали на долю наших воїнів.
Бойовий шлях підрозділу, де служив стрілець-санітар 3-го механізованого відділення 1 механізованого взводу 3-ї механізованої роти 2 механізованого батальйону 67 бригади, 2 роти Юрій Собченко, пройшов через Луганську, Донецьку і Харківську області.
Українські воїни захищали н.п.Діброва Сєвєродонецького району, Краматорськ. В Серебрянському лісі, що розташований впритул до Кремінної, вони отримали отруєння фосфором – окупанти випалювали ліс, нищачи все навколо забороненим у світі озброєнням.
Постійні бойові завдання на територіях, які були під контролем ворогів, життя в окопах на перших лініях фронту, контузії, - все це відбилось на здоров’ї та самопочутті захисника. Але найважче, що переживав солдат Юрій Собченко, - це втрати серед побратимів.
Після важких боїв за Часів Яр Бахмутського району на Донеччині, його бригаду вивели в Харківську область. Після доукомплектування і нетривалого перепочинку, бійці знову повернулись на свої позиції.
09 червня 2024 року поблизу н.п. Терни Краматорського району Донецької області наш земляк, солдат ЗСУ Юрій Собченко поліг смертю Героя.
У рідне селище воїн повернувся з війни на щиті, залишивши невиліковну рану в серцях рідних і близьких людей. З військовими почестями Героя, чиє ім’я навіки вписане в історію боротьби сучасної України, провели до місця вічного спочивання на місцевому кладовищі.
Вічна пам'ять Герою!
