Пам`яті Воїна. Давидюк Сергій Миколайович
Пам`яті Воїна. Давидюк Сергій Миколайович
ДАВИДЮК
Сергій Миколайович
рядовий
07.05.1986 – 13.01.2023 рр.
Сергій Давидюк народився 07 травня 1986 року в с.Велике Вербче Сарненського району Рівненської області в багатодітній сім'ї Миколи та Надії Давидюків.
Тут пройшло дитинство Сергія, який у дев'ятирічному віці залишився без батька. Мама сама виховувала п'ятеро дітей. Сергій був найменшим –надією та опорою матері. Доля склалася так, що після служби в армії, він поїхав на Житомирщину до старшого брата. Там зустрів свою обраницю Наталію. Створивши власну сім'ю, жив, працював та виховував разом з дружиною двох діточок у селі Сліпчиці Черняхівської громади. Придбав собі будинок, будував плани на майбутнє.
Сенсом життя Сергія були його діти. «Без мох дітей моє серце було б порожнім. Це найкраще, що відбулося в моєму житті», - наголошував він. Заради їхнього майбутнього 01.09.2022 року він добровольцем пішов у ЗСУ. Після навчання став навідником 77-ї окремої аеромобільної бригади десантно-штурмових військ. Щирий, відданий, справжній. Таким запам'ятали його побратими. Для сім'ї – люблячий cин та татко.
Іноді доля повторюється... Сергію виповнилося 9 років і 1 місяць, як нe стало його тата, син Сергія Андрій у такому ж віці втратив свого тата-Героя. Військовослужбовець, солдат-навідник 77-ї окремої аеромобільної бригади десантно- штурмових військ загинув 13 січня 2023 року під час артилерійського обстрілу біля м. Соледар на Донеччині. Захиснику було 36 років.
На щиті Герой повернувся у рідне село на Рівненщині 21 січня 2023 року, де і був похований.
21 грудня 2023 року, за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку Указом Президента України, Сергія Миколайовича Давидюка нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Спи спокійно, наш небесний Янголе!
