Рідні 5 загиблих захисників із Черняхівської громади отримали посмертні нагороди полеглих Героїв
Рідні 5 загиблих захисників із Черняхівської громади отримали посмертні нагороди полеглих Героїв
Рідні 5 загиблих захисників із Черняхівської громади отримали ордени своїх мужніх чоловіків, батьків, синів «За мужність ІІІ ступеня» та орден Богдана Хмельницького (посмертно).
Сьогодні, 8 вересня, голова Житомирська районна державна адміністрація Юрій Тарасюк, Черняхівський селищний голова Наталія Ревчук і заступник начальника 9 відділ Житомирського районного ТЦК та СП - смт. Черняхів Іван Войтович від імені Президента України висловили слова вдячності сім’ям захисників та вручили посмертні нагороди родичам полеглих військових України.
Відповідно до Указів Президента України, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, орденом «Богдана Хмельницького» (ІІІ ступеня) нагороджено
- лейтенанта ШЛАПАКА МИКОЛУ ВОЛОДИМИРОВИЧА (посмертно).
Микола Шлапак народився 19 травня 1990 року в смт Черняхів Житомирської області.
Вищу освіту в Житомирському військовому інституті імені С.П. Корольова Національного авіаційного університету за фахом "Інженер-енергетик", одночасно закінчив військову кафедру. Отримав звання молодшого лейтенанта запасу.
Працював в обласному центрі у Державній службі України з надзвичайних ситуацій. Разом із дружиною проживали в Житомирі, виховували 8-річну доньку.
З початку широкомасштабного вторгнення приймав активну участь в організації оборони Черняхівської громади та міста Житомира. Самостійно здійснював евакуацію цивільного населення з районів ведення бойових дій. Пізніше був призваний по мобілізації до окремого спеціального батальйону, у складі якого виконував бойові завдання у найгарячіших точках сходу України. Офіцер, молодший лейтенант, який завжди прагнув справедливості, тому йти захищати рідну країну та свою родину було не обов'язком, а справою честі!
За час виконання завдань командир першого взводу, 3 спеціальної роти, Окремого спеціального батальйону проявляв мужність, ініціативність та витримку, що характерно Героям України, які боронять нашу землю від російських загарбників. Разом зі своїм взводом провів декілька успішних операцій, чим стримав прорив противника на підконтрольну Україні територію Донецької області. Його останній бій стався 20 грудня 2022 року під Бахмутом у селі Берестове Донецької області. Своїми діями разом з підлеглими зупинив наступ противника, нанісши йому значні втрати.
Лейтенант Микола Шлапак нагороджений нагрудним знаком "Козацький хрест" І ступеня.
За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, згідно з Указами Президента України, орденом «За мужність» ІІІ ступеня нагороджені посмертно:
- солдат ДАНИЛІВСЬКИЙ ДМИТРО ОЛЕКСАНДРОВИЧ
Дмитро Данилівський народився 13 жовтня 1990 року і все життя прожив у с. Бежів. У 2003 році закінчив Бежівську загальноосвітню школу ім. М.П. Дашкевича, потім навчався в Головинському ВПУНТ. Створив власну сім`ю, разом із дружиною виховували двох дітей. В березні 2014 року був призваний до 95 ДШВ та брав участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей.
З 24 лютого 2022 року був один із перших добровольців. Служив у складі 46 ДШБ. Був нагороджений грамотою за мужність.
Герой загинув 30 грудня 2022 року у бою за Батьківщину, виявивши стійкість і мужність під час участі в бойових діях поблизу населеного пункту Озерянівка Донецької області.
В Героя залишились дружина, двоє маленьких дітей і батько.
- рядовий КОЛЯДИЧ ВІКТОР ДМИТРОВИЧ
Віктор Колядич народився 30 червня 1974 року у с. Бежів на Житомирщині. Тут виріс, закінчив школу, після чого навчався в Головинському ВПУНТ, створив сім`ю. Цей мужній чоловік завжди був прикладом своїм сину і доньці та двом онукам, бо ж був справжнім господарем, майстром з добрим серцем і золотими руками, який власноруч звів гарну основу під великий будинок. Плани змінила війна…
З 24 лютого 2022 року, як тільки почув про відкритий наступ росії на українські землі, був одним із перших добровольців. Призваний до служби в 46 ДШБ 1-батальйона 1-роти 2 взводу.
Загинув Герой 31серпня 2022 року під час виконання бойових завдань поблизу населеного пункту Сухий Ставок Херсонської області.
У скорботі залишились мама, дружина, діти та онуки.
- солдат ДІДІВ ОЛЕКСАНДР КЛАВДІЙОВИЧ
Олександр Дідів народився на Рівненщині 14 лютого 1978 року у багатодітній родині. З дитинства ріс в атмосфері поваги до людей і Батьківщини. А ще знав ціну праці, тому відразу після закінчення школи в с.Рудня Костопільського району Рівненської області пішов працювати у місцевий лісгосп. Потім була строкова служба в армії в м. Хмельницький. Після того знову робота. Після одруження, разом із дружиною стали жити в Черняхові. Народили і виховали двох дітей. Тут Олександр Клавдійович працював художником по каменю. Його знали і поважали за старанність і талант.
Як тільки розпочалась повномасштабна війна в Україні, сам пішов до військкомату, хоч і мав хвору спину. Щоб захистити сім`ю, рідних, знайомих і незнайомих людей, вберегти від біди українську землю, щоб перемогти рашистську орду. Олександр Дідів загинув 28 квітня на сході України – поблизу населеного пункту Протопопівка Ізюмського району Харківської області.
- старший сержант МАЙСТРУК ЮРІЙ ПЕТРОВИЧ
Юрій Майструк народився у с. Горбулів 03 травня 1979р. Вчився в школі №5 в м. Житомир, після закінчення якої навчався в ПТУ № 5, де здобув спеціальність столяр, майстер по каменю. У 18 років проходив строкову службу в інженерних військах в м.Дніпропетровськ. Потім все життя працював, забезпечуючи родину. Був одружений, виховував сина. Останнім місцем роботи було ТОВ "МАРК" торгової марки "Візаж" у Житомирі, де Юрій працював монтажником.
В перші дні війни, 28 лютого, був призваний по мобілізації і став на захист українського народу. Загинув 5 травня 2022 року у бою за Батьківщину поблизу населеного пункту Протопопівка Ізюмського району Харківської області.
Ці нагороди – подяка за самопожертву та подвиг самовідданих Героїв нашого часу, подвиги яких навіки вписані в історію сучасної України.
Усі ми, українці, в свою чергу маємо завжди пам`ятати, завдяки кому ми можемо зараз жити на своїй землі.
Вічна слава ГЕРОЯМ!
