Сучасне кримінальне законодавство адаптоване до боротьби зі злочинами, що кояться під час війни
Сучасне кримінальне законодавство адаптоване до боротьби зі злочинами, що кояться під час війни
Сучасне українське кримінальне законодавство добре адаптоване до боротьби зі злочинами, що кояться під час війни.
З моменту російського військового вторгнення на територію України почали активно обговорюватися випадки застосування тортур як інструменту для впливу на волю людини. У тимчасово окупованих районах радикальна пропагандистська політика ворога поєднується із нанесенням тілесних ушкоджень, завданням болю, а також позбавленням волі та має на меті залучити до співпраці. Здебільшого, жертвами злочинного вербування стають свідомі українці, люди, які довіряють своїй країні та розуміють протиправний зміст партнерства з ворогом. Проте інколи не вистачає сил витримувати фізичний примус. Тому, щоб зберегти своє життя, доводиться вчиняти суспільно небезпечні діяння.
У таких випадках стаття 40 Кримінального кодексу України захищає інтереси особи, яку змусили завдати шкоди правоохоронюваним інтересам. Разом з тим, дана норма не дозволяє забути про зловмисника, який все одно буде відповідати перед законом незалежно, чи визнано злочином поведінку тієї особи, до якої він застосовував примус.
Стаття 40, п. 1 ККУ: Не є злочином дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками.
Житомирський місцевий центр з надання БВПД
