Моніторинг води: як і навіщо це роблять?
Моніторинг води: як і навіщо це роблять?
Цінність води для людини виходить далеко за рамки підтримки її життєво важливих функцій - адже вода забезпечує її здоров'я, духовне благополуччя й емоційну збалансованість. На жаль, не всім мешканцям планети пощастило мати доступ до чистої води. За даними ООН, майже 700 мільйонів людей на Землі досі не мають вільного доступу до водних ресурсів.
Щоб українці мали доступ до водойм доброго екологічного стану, Україна запроваджує нові підходи та створює сучасну систему моніторингу вод. Цим ми дбаємо про здоров'я та життя українців та довкілля і виконуємо вимоги Водної Рамкової Директиви ЄС.
Традиційно в різних куточках Землі беруть проби води для оцінки її безпеки для людини і навколишнього середовища. Моніторинг води – одне з основних завдань фахівців ДУ «Житомирський обласний центр контролю та якості хвороб МОЗ України». Ця робота здійснюється за декількома напрямками. Основні з них: перевірка якості води на пляжах та моніторинг якості й безпечності питної води.
Щодо моніторингу води у відкритих водоймах – ця робота триває у літню пору (під час сезону купання) – і нині вже завершена. Впродовж літа кожного тижня фахівці Центру робили забір проб води на п’яти офіційних пляжах області (у Житомирі, Бердичеві, Коростені та Новограді Волинському). А раз на місяць такі проби бралися у місцях масового відпочинку людей – таких місць визначено по області близько 40.
Для того, щоби взяти аналіз води у місцях купання, варто дотримуватися спеціально визначених санітарних правил. Існує спеціальна методика. Для забору води необхідно відпливти на човні подалі від берега водойми. На глибину опускається спеціальний прилад - батометр. Він являє собою подобу капсули з ємністю. На глибині ємність відкривається і до неї потрапляє вода. Отримані проби вміщуються у термоконтейнер – і впродовж двох годин мають бути доставлені у лабораторію. Для бактеріологічного аналізу достатньо набрати близько літра води. А аналіз на наявність вірусів потребує більшої ємності – до 10 літрів.
Отриману під час забору з місць купання воду досліджують в лабораторії за трьома основними показниками: біологічний та хімічний вміст кисню, а також індекс лактопозитивних кишкових паличок (ЛКП). Перевищення кожного з визначених санітарних нормативів означає те, що вода у тій чи іншій водоймі – не найкраща для купання. ДУ «Житомирський обласний центр контролю та якості хвороб МОЗ України» у літній період щотижня інформував мешканців області про якість води на пляжах та у місцях масового відпочинку.
Інший напрям моніторингу води не має сезонності –і триває круглий рік. Мова йде про лабораторний аналіз питної води: з водогону, каптажів, криниць та інших джерел питного водопостачання. Вода з централізованої мережі досліджується щоденно. Перевірка води з колонок, каптажів та криниць здійснюється за заздалегідь складеним графіком. Колодязна вода потребує найбільшої уваги і моніторингу. Одна з небезпек, яка може таїтися у ній – солі азотної кислоти, або нітрати. Ці сполуки потрапляють у підземні водяні горизонти внаслідок внесення мінеральних (а особливо – органічних) добрив в ґрунт. У великій концентрації кринична вода з нітратами може завдати неабиякої шкоди організму. А загалом неякісна питна вода може мстити в собі цілий «букет» речовин, надлишок або нестача яких які можуть викликати різні захворювання.
Відділ комунікації, організаційної та профілактично-інформаційної роботи ДУ «Житомирський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України»
