Пам`яті Воїна. Артемчук Петро Олексійович
Пам`яті Воїна. Артемчук Петро Олексійович
Артемчук Петро Олексійович
старший солдат
06.02.1997 – 04.04.2022 рр.
Артемчук Петро Олексійович народився 6 лютого 1997 року в багатодітній родині у смт Черняхів. Вихованням дітей займалась мама Ніна Петрівна.
Петро навчався в Черняхівській ЗОШ І-ІІІ ступенів, потім в професійно-технічному училищі №5 в м.Житомирі. Завжди брався за будь-яку роботу, щоб допомогти мамі і молодшим братам та сестрі, для яких завжди був опорою та взірцем.
Протягом 2017- 2020 років був на службі в Національній гвардії України. Разом із побратимами із своєї військової частини був у гарячих точках під час служби в АТО/ООС. За старанність, розумну ініціативу та сумлінне виконання службових обов’язків неодноразово нагороджений грамотами від керівництва.
Мав активну життєву позицію, був справжнім патріотом України. А тому в перший день війни, 24 лютого 2022 року, з самого ранку Петро був у військкоматі. Він сам з’явився туди раніше, ніж йому вручили повістку: щиро прагнув якнайшвидше стати на захист своєї держави.
Захищаючи територіальну цілісність та незалежність України, 4 квітня 2022 року в ході оборонного бою підрозділів бригади з противником поблизу населеного пункту Довгеньке Ізюмського району Харківської області старший солдат стрілець-снайпер десантно-штурмової роти Петро Артемчук внаслідок ворожого обстрілу танками та артилерії ворога, отримав важкі поранення, несумісні з життям.
Поховали Героя, який до останнього подиху захищав кожного із нас, в рідному Черняхові.
Указом Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Артемчука Петра Олексійовича нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Вічна слава і пам`ять Герою!
