Пам’яті Воїна. Артеменко Максим Андрійович
Артеменко Максим Андрійович
11.04.2001 – 11.03.2022
Максим Артеменко народився 11 квітня 2001 року в с.Росівка Черняхівського району Житомирської області.
Навчався в початковій школі в с.Росівка, потім – у Салівській ЗОШ І-ІІ ступенів. Навчався легко і з задоволенням. Мав гарні результати: грамоти і медалі за активну участь у шкільному житті, перемоги в районних олімпіадах та спортивних змаганнях. «З дитинства любив спорт, а особливо футбол. Був душею класу і міг згуртувати навколо себе друзів і старших, і молодших для спільної справи. Був справжнім активістом.» - згадує перша вчителька Максима.
У 2016 році вступив до Коростишівського педагогічного коледжу та отримав фах вчителя фізичної культури та основ здоров’я.
У 2018 році, продовжуючи навчатись, повернувся до рідної Салівської школи вже вчителем фізичної культури. Мав гарний підхід до своїх учнів і високі результати роботи, які оцінили грамотою Житомирської обласної ради.
У липні 2020 року вступив на навчання до Переяславського педагогічного університету. 31 липня цього ж року пішов на службу за контрактом у 95 ОДШБ Збройних Сил України і вже 6 грудня 2020 року за сумлінне виконання службових обов’язків і старанність був нагороджений грамотою від командування військової частини.
З жовтня 2021 року перебував на сході України в складі десантно-штурмового батальйону військової частини А-0281.
Солдат Артеменко Максим Андрійович героїчно загинув, захищаючи територіальну цілісність України у війні з російською федерацією, 11 березня 2022 року в ході оборонного бою підрозділів бригади з противником поблизу населеного пункту Ізюм Харківської області.
Указом Президента України від 5 квітня 2022 року № 214/2022 «Про відзначення державними нагородами України» Артеменко Максим Андрійович за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (2022, посмертно).
Вічна пам`ять Герою!