Микола Дрозд: волонтерство - це спосіб передати любов Господа до своїх дітей
У нашій державі волонтерський рух став особливо масштабним після початку російської агресії на сході України. А з 24 лютого цього року практично кожен із нас більшою чи меншою мірою став волонтером.
Одні працюють руками – плетуть сітки, варять/випікають/консервують їжу, шиють спецодяг чи якісь елементи до нього, інші приносять/привозять і діляться тим, що мають самі – коштами чи речами. Усі згуртувались для допомоги нашим найкращим воїнам ЗСУ і тероборони, щоб спільно перемогти загарбників.
Щоб все необхідне надходило туди, куди дійсно потрібно, Черняхівська селищна рада налагодила взаємодію і тісну співпрацю з людьми, які без вагань відгукнулись на прохання про допомогу. Одними із таких активних волонтерів стали служитель церкви Євангельських християн-баптистів с.Новопіль Микола Дрозд разом зі своїм сином Володимиром. Вони двічі возили на передову нашим захисникам необхідні речі і продукти. Неодноразово привозили гуманітарні вантажі для внутрішньо переміщених осіб – людей, які рятуючись від війни, покинули свої рідні домівки часто не маючи із собою нічого, окрім документів. Допомагали коштами, а ще доставляли гуманітарний вантаж у міста на Київщині, які дуже постраждали від варварства російської орди.
Микола Анатолійович працює в приватній фірмі, допомагає дітям, позбавленим батьківського піклування, і при цьому активно волонтерить.
Бути волонтером - це не тільки поклик душі і спосіб життя, але й насущна вимога сьогодення. А ще це один із способів передати любов Господа до своїх дітей. «Життя з Богом не може бути частковим, воно має бути постійним, як повітря.» - такий життєвий девіз Миколи Дрозда, в якому слова не розходяться зі справами.