Євпак Юрій Володимирович
Євпак Юрій Володимирович
Юрій Володимирович Євпак
сержант
18.02.1977 - 13.08.2014
Народився Євпак Юрій Володимирович 18 лютого 1977 року в селі Велика Горбаша Черняхівського району Житомирської області.
Змалечку хлопчика із простої сільської сім'ї батьки вчили поваги до праці, любові до своєї землі, шани до людей. Рідні згадують, як маленький Юрко самотужки навчився майструвати з дерева іграшки, із задоволенням допомагав старшим, був відповідальним учнем у школі, наполегливо займався спортом - кілька років їздив до міста у спортивну школу на тренування у футбольну секцію.
Після школи Юрій навчався у Головинському професійно-технічному училищі, у 1995 році був призваний на військову службу.
Після служби в армії Юрій працював у пенітенціарній системі Житомирської області, потім служив у військах спеціального призначення, мав гарні відгуки від керівництва щодо ставлення до своїх службових обов'язків. Відповідальність - кредо його життя. А ще мріяв про гарну дружину, дітей і обов'язково затишний дім для родини. У 1998 році Юрій став на весільний рушник із коханою дівчиною Наталкою, через рік у подружжя народилася донечка Катруся, а згодом з'явився і синочок Артем.
Зі спогадів дружини та рідних: «Юрій був дуже чуйним, щедрим і добрим чоловіком, любив робити подарунки людям, які були рідними та близькими йому, тішився своїми дітьми, особливо синочком, який росте вражаюче схожим на батька...». Він не встиг здійснити одну з найголовніших мрій свого життя - збудувати власний дім для тих, кого любив найдужче - дружини і дітей.
У березні 2014 року, отримавши повістку про мобілізацію, Юрій без вагань пішов захищати Батьківщину. Служив сержантом 30-ої окремої механізованої бригади, брав участь у бойових діях на Донеччині.
Сержант 30-ї окремої механізованої бригади зник безвісти в ніч на 13 серпня під час боїв у селі Степанівка (Шахтарський район) Донецької області. Тіло загиблого знайдено пошуковцями Місії "Евакуація-200" ("Чорний тюльпан") на місці загибелі 7-го вересня 2014 р. Упізнаний за експертизою ДНК.
Указом Президента України № 553/2015 від 22 вересня 2015 року, "за мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Герої не вмирають!
