Пам`яті Воїна. Костюк Володимир Леонідович
Пам`яті Воїна. Костюк Володимир Леонідович
Володимир Костюк
03.04.1999 - 20.06.2022
Володимир Леонідович Костюк – молодий Герой нашого часу, наш земляк, який проживав в с.Бежів, назавжди залишиться для нас 23-річним юнаком…
Володимир Костюк народився 3 квітня 1999 року в с. Дівочки. Був бажаною дитиною і єдиним сином у матері Вікторії. Коли хлопчику виповнилось 4 роки, він втратив батька.
Навчався спочатку в Дівочківській, а після того, як разом із мамою переїхав до сусіднього села, – в Бежівській ЗОШ І-ІІ ступенів. Всюди мав багато друзів. Після закінчення школи вступив до Головинського ВПУНТ, але прагнув працювати і бути самостійним, тому обрав роботу замість навчання. Дуже любив бабусю і хвилювався, що їй важко одній. Тому переїхав до неї в с.Дівочки, щоб допомагати по господарству.
Володимир мав багато планів на життя, однак все перекреслила війна.
З першого дня повномасштабної війни росії проти України Володимир прийняв самостійне рішення і добровольцем пішов захищати незалежність та територіальну цілісність своєї держави.
Російські окупанти обірвали молоде життя Героя, який навіть не встиг створити власну сім’ю. Від важких травм, отриманих під Донецьком, 20 червня 2022 року Володимир Костюк відійшов у вічність.
Він був опорою для бабусі, надією для матері. Працелюбний, активний, щирий та відвертий, завжди готовий прийти на допомогу – таким його знали й назавжди запам'ятали близькі, рідні та друзі. Навіки залишиться прикладом зразкового виконання військового обов’язку, прикладом мужності та героїзму, стійкості та рішучості українського воїна.
Володимир Костюк – патріот та приклад справжнього Героя.
Черняхівська селищна рада і вся громада висловлюють щирі співчуття матері – Вікторії, рідним та близьким загиблого!
Вічна пам’ять герою та царство небесне.
Герої не вмирають!
Указом Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Костюка Володимира Леонідовича нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
